«Терором Росія прагне витіснити Україну зі світових ринків зерна». Чим зможе допомогти Україні світ?

Від 18 липня, після фактичного виходу Російської Федерації з Xорноморської зернової ініціативи, російська армія знищила 26 об’єктів портової інфраструктури України, 180 тисяч тонн зернових, 5 цивільних суден. Такі дані наводить Центр стратегічних комунікацій при Міністерстві культури та інформаційної політики України.

«Терором Росія прагне витіснити Україну зі світових ринків зерна, аби зайняти її місце, встановити власну монополію», – роблять висновок аналітики центру. Як повідомляє Reuters, після атаки на порт «Ізмаїл» ціни на пшеницю на Чиказькій біржі 3 серпня зросли майже на 5% на тлі занепокоєння щодо скорочення глобальних поставок збіжжя.

Якою має бути відповідь світу на атаки по портах – крім допомоги Україні з системами протиповітряної оборони?

Які провокації стосовно іноземних торговельних суден може влаштувати в Чорному морі Російська Федерація?

Упродовж десяти днів російські війська принаймні двічі атакували інфраструктуру портів українського Придунав’я, поінформувала українська влада. В ОК «Південь» зауважили, що 24 липня внаслідок атаки дронами по невеликому порту «Рені», що розташований буквально поруч з румунським «Галацем», був зруйнований ангар із зерновими, пошкоджена інфраструктура.

Проти ночі 2 серпня атака безпілотників по півдню Одеської області повторилася. Ціллю, як вказали влада і очевидці, стала портова інфраструктура міста Ізмаїл, що теж на Дунаї. «Було страшно, але очікувано – особливо після «прильотів» у Рені та в Одесі», визнала в розмові з Радіо Свобода місцева жителька Галина, яка живе неподалік Ізмаїльського порту. Сили оборони повідомили про знешкодження 11 ударних БпЛа Shahed-136 – вони, за даними Оперативного командування «Південь», рухались з Азовського моря через Чорне.

Очільниця Об’єднаного пресцентру Сил оборони півдня України Наталія Гуменюк розповіла подробиці: 2 серпня російські війська атакували за тактикою кількох хвиль, використовуючи особливості рельєфу місцевості.

«Українська Бессарабія відчула, що близькість до кордону з країною НАТО не є абсолютною гарантією безпеки, – зауважила офіцер. – Багатьма експертами дунайський напрямок проголошувався як альтернативний для транспортування українського зерна. Ворог зосередився на ньому (…) Але, звісно, подібне переключення уваги на Дунай не знімає загроз для інших портів Одещини. Противник очікує, що ми зосередимо наявні засоби захисту на одному конкретному напрямку».

Про втрати лише 2 серпня очікуваного світом українського збіжжя повідомив міністр розвитку громад, територій та інфраструктури України Олександр Кубраков: «Пошкоджено майже 40 тисяч тонн зерна для країн Африки, Китаю, Ізраїлю».

«Річковий шлях не заміна морському – не ті потужності»

До повномасштабної війни Росії проти України орієнтовно 80-85% аграрної продукції експортувалося морським шляхом – через порти Чорного (три порти «Великої Одеси») та Азовського морів. Невелика частка припадала на річкові порти Дунаю – Ізмаїльський, Усть-Дунайський, Ренійський. Але якби не останні, то на початку великої війни в умовах повної морської блокади для України значно важче було би вийти із, скажімо, паливної кризи навесні 2022 року та потроху – ще до відкриття «зернового коридору» – експортувати минулорічне збіжжя, зауважують фахівці.

Через 17 місяців, що триває масштабна російсько-українська війна, – нові військові умови та виклики. «Зернова ініціатива» призупинена в тому вигляді, в якому працювала майже рік. На Одещині йде збір нового врожаю, його необхідно експортувати. «Цьогоріч розраховуємо на 4,5 мільйони тонн зернових і зернобобових – ранніх і пізніх сумарно. Минулорічні залишки по елеваторах маємо на рівні двох мільйонів тонн зерна», – такі дані навела директорка департаменту аграрної політики, продовольства та земельних відносин Одеської обласної військової адміністрації Алла Стоянова.

Росія може вдатися до провокації проти цивільних суден?

Відповіддю світової спільноти на загрозу глобального дефіциту продовольства мало би стати не тільки посилення систем ППО для ключових міст України та її інфраструктурних об’єктів, а й запровадження додаткових санкцій та обмеження експорту зернових з Російської Федерації – від встановлення верхньої межі цін, як це зробили для нафти, до повної заборони експорту. Таку думку висловив у своїй колонці для «Юридичної газети» адвокат Віталій Черкес.

Україна готова застрахувати судна, задіяні в імпорті та експорті через дунайські порти, оголосив прем’єр-міністр Денис Шмигаль. А ризики для іноземних судновласників очевидні. «При тому, що їхні торговельні судна рухаються територіальними водами прибережних чорноморських держав, на цьому шляху не можна виключати провокацій з боку РФ», – вважає капітан 1-го рангу запасу, стратегічний експерт компанії «Соната» Андрій Риженко. Росіяни, каже він, здатні провести «операцію під чужим прапором», а також використати дрейфуючі морські міни та морські дрони, щоб атакувати торговельний флот.

Тим часом 2 серпня під час телефонної розмови з президентом Туреччини Реджепом Таїпом Ердоганом президент Росії Володимир Путін заявив, що Москва готова повернутися до зернової угоди у разі виконання Заходом зобов’язань перед РФ.

Влада Росії вийшла із зернової угоди 17 липня, заявивши, що частину домовленостей щодо експорту добрив із Росії не виконано. Після цього війська РФ почали практично щодня обстрілювати Одеську область, знищуючи портову інфраструктуру, яку використовували під час зернової угоди.

19 липня російський лідер стверджував, що його країна здатна замістити українське зерно «як на комерційній, так і на безоплатній основі», не назвавши конкретних обсягів зерна, які Москва здатна поставити на світовий ринок замість українського.

Голова Африканського союзу Азалі Ассумані 28 липня заявив, що пропозицій президента Росії Володимира Путіна про постачання зерна в Африку недостатньо.