24.05.2023

Українським біженцям у Чехії допоможуть відбудувати втрачений бізнес чи розпочати новий

Від Онлайн Кредит

Українським біженцям допоможуть започаткувати або перенести свій бізнес з України до Чехії. З такою ініціативою виступила чеська менторська платформа «DoToho!». У рамках проєкту учасники зможуть отримати детальні консультації від прикріплених до них менторів – підприємців, аналітиків та інших експертів. Вони допоможуть вивчити ніші на чеському ринку, застережуть від частих помилок та поділяться особистим досвідом. Ментори також підкажуть, як із мінімальними втратами перевезти свій бізнес із України до Чехії та адаптувати процеси до місцевих реалій. Радіо Свобода поспілкувалося із ініціаторами проєкту та першими менторами з України, хто ділитиметься із біженцями своїм досвідом ведення бізнесу.

Чеська менторська платформа «DoToho!» (у дослівному перекладі «Продовжувати!») започаткувалася під час пандемії коронавірусу. Тоді тисячі підприємців залишалися без заробітку, хтось переживав нищівні кризи.

«Для чеських і не лише підприємців під час пандемії були складні часи. І ми збирали менторів, власників успішних бізнесів з різних сфер, аби допомогти малим та середнім підприємцям у Чехії подолати кризу. Тепер ми вирішили спрямувати наші знання, зокрема, і на українських підприємців, які втекли від війни», – розповів Радіо Свобода менеджер платформи «DoToho!» Мартін Мара.

За словами менеджера платформи «DoToho!» Мартіна Мари, проєкт ще більше стимулюватиме чеську економіку


За словами менеджера платформи «DoToho!» Мартіна Мари, проєкт ще більше стимулюватиме чеську економіку

Допомога консультативна. Будувати бізнес замість підприємців у «DoToho!» не збираються. Тут дадуть можливість обмінятися досвідом із найкращими юристами та підприємцями Чехії.

«Основна мета – допомогти українцям заснувати або перемістити свій український бізнес сюди, до Чехії. Ну і ми хочемо, звичайно ж, створити ком’юніті підприємців, допомогти їм інтегруватися до чеського суспільства. Так можуть виникати різні торговельні зв’язки, бізнес-зв’язки, особисті зв’язки, і потім, коли ми відбудовуватимемо нашу країну, це обов’язково нам допоможе», – розповіла Даря Кулачек, кураторка проєкту «DoToho! UA».

«Основна мета – допомогти українцям заснувати або перемістити свій український бізнес сюди, до Чехії» – Дар’я Кулачек, кураторка проєкту «DoToho! UA»


«Основна мета – допомогти українцям заснувати або перемістити свій український бізнес сюди, до Чехії» – Дар’я Кулачек, кураторка проєкту «DoToho! UA»

До проєкту залучатимуть як чеських, так і українських менторів, які вже мають досвід ведення бізнесу в Чехії. Однією з них буде Олена Животніцька, яка має власне кафе у Празі. До Чехії підприємниця переїхала у 2019 році. В Україні у неї залишався бізнес – кілька закладів у Залізному порту, що на Херсонщині.

«Там було кафе, там був магазин, там була пекарня. Повномасштабне вторгнення, ця війна внесла свої корективи. Тому що область і Херсон були окуповані з першого дня. І зараз та частина лівобережжя в окупації. Зараз там все захоплене, деякі об’єкти зруйновані, тому що туди прилетіли снаряди. Деякі розікрали. Відчинили і розікрали», – розповідає Олена.

Залишившись без бізнесу в Україні, Олена вирішила відкрити його в Празі. Самотужки пройшла шлях оформлення закладу. І тепер буде ділитися досвідом із тими українцями, які втратили свій бізнес під час повномасштабного вторгнення або хочуть відкрити новий у Чехії.

Підприємниця з України Олена Животніцька стане однією із перших менторів проєкту


Підприємниця з України Олена Животніцька стане однією із перших менторів проєкту

Ще однією українською менторкою проєкту стане Ксенія Коновалова, яка має у Празі маркетингове агентство. Дівчина виїхала з окупованого Донецька у 2016-му до Києва, де відкрила маркетингове агентство. Після повномасштабної агресії Олені довелось рятуватися від війни вдруге.

«Після всіх подій у лютому 2022 року 90% наших клієнтів відпали. Коли ми сюди переїжджали з колегою, у нас буквально не було клієнтів, і ми не знали, як нам далі працювати», – розповідає Ксенія.

Та все ж, виїхавши до Чехії, підприємниця вирішила не полишати свою справу і протягом року знайшла в собі сили відродити агентство.

«Ми юридично зареєстрували тут маркетингову агенцію. І тепер набираємо далі проєкти. Нині їх понад 20. Я знаю, з чим стикаються підприємці, які сюди приїжджають, насамперед це юридична сторона – куди йти, до кого звертатися? Найбільша перешкода – це мова. Я на якихось етапах змогла б допомагати», – говорить Ксенія Коновалова.

Зі слів Дар’ї Кулачек, українські біженці вже подали 156 заявок на участь у проєкті. 60 з них вже були відібрані та братимуть участь у семінарах та майстер-класах. Однією з них стала киянка Олена Пономарьова, яка до повномасштабного вторгнення працювала управителькою багатоквартирних будинків.

Біженка з України Олена Пономарьова хоче відкрити в Чехії власну компанію із управління багатоквартирними будинками


Біженка з України Олена Пономарьова хоче відкрити в Чехії власну компанію із управління багатоквартирними будинками

«Можна було би свій досвід адаптувати і зробити компанію з управління багатоквартирними будинками. Це поширена послуга. Проблема в тому, що так не переїжджають нормальні люди в іншу країну – з іншою мовою та іншою культурою», – розповідає Олена.

Українці вже заплатили до чеського бюджету близько 8 мільярдів чеських крон. І завдяки нашому проєкту ці цифри будуть тільки збільшуватися

Проєкт для українських біженців повністю безкоштовний. Частину програми спонсорує держава, іншу – приватний бізнес. На думку менеджера платформи Мартіна Мари, важливим є те, що така допомога ще більше стимулюватиме чеську економіку.

«Українці вже заплатили до чеського бюджету близько 8 мільярдів чеських крон. І завдяки нашому проєкту ці цифри будуть тільки збільшуватися. Плюс – це створення робочих місць, зокрема для тих же біженців. Таким чином українці частково повертають гроші до чеського бюджету, якими на початку вторгнення Чехія їм допомагала і допомагає зараз», – зауважує Мартін Мара.

ВІДЕО

В останньому дослідженні CRIF (Чеського кредитного бюро) мовиться, що у 2022 році власний бізнес у Чехії розпочали 8514 українців, ще кілька тисяч хотіли б, але поки що не наважилися це зробити.

Масштабна війна Росії проти України

24 лютого 2022 року Росія атакувала Україну на землі і в повітрі по всій довжині спільного кордону. Для вторгнення на Київщину із наміром захопити столицю була використана територія Білорусі. На півдні російська армія, зокрема, окупувала частину Запорізької та Херсонської областей, а на півночі – райони Сумщини та Чернігівщини.

Повномасштабне вторгнення президент РФ Володимир Путін називає «спеціальною операцією». Спочатку її метою визначали «демілітаризацію і денацифікацію», згодом – «захист Донбасу». А у вересні та на початку жовтня Росія здійснила спробу анексувати частково окуповані Запорізьку, Херсонську, Донецьку та Луганську області. Україна і Захід заявили, що ці дії незаконні. Генасамблея ООН 12 жовтня схвалила резолюцію, яка засуджує спробу анексії РФ окупованих територій України.

Російська влада заявляє, що армія не атакує цивільні об’єкти. При цьому російська авіація, ракетні війська, флот і артилерія щодня обстрілюють українські міста. Руйнуванням піддаються житлові будинки та об’єкти цивільної інфраструктури по всій території України.

На кінець жовтня Україна оцінювала втрати Росії у війні у понад 70 тисяч загиблих військових. У вересні Росія заявила, що її втрати менші від 6 тисяч загиблих. У червні президент Зеленський оцінив співвідношення втрат України і Росії як один до п’яти.

Не подолавши опір ЗСУ, вцілілі російські підрозділи на початку квітня вийшли з території Київської, Чернігівської і Сумської областей. А у вересні армія України внаслідок блискавичного контрнаступу звільнила майже усю окуповану до того частину Харківщини.

11 листопада українські Сили оборони витіснили російські сили з Херсона.

Після звільнення Київщини від російських військ у містах Буча, Ірпінь, Гостомель та селах області виявили факти масових убивств, катувань та зґвалтувань цивільних, зокрема дітей.

Українська влада заявила, що Росія чинить геноцид. Країни Заходу беруть участь у підтвердженні фактів масових убивств та розслідуванні. РФ відкидає звинувачення у скоєнні воєнних злочинів.

Пізніше факти катувань та убивств українських громадян почали відкриватися чи не у всіх населених пунктах, які були звільнені з-під російської окупації. Зокрема, на Чернігівщині, Харківщині, Херсонщині.

З вересня 2022 року найзапекліші бої російсько-української війни ідуть на Донбасі.

Управління верховного комісара ООН із прав людини підтвердило загибель 8 836 і поранення 14 985 цивільних людей в Україні внаслідок повномасштабного вторгнення Росії. Такими є дані організаціївід 24 лютого 2022 року до 14 травня 2023-го. В ООН наголошують, що реальне число загиблих є значно вищим.