«Влучила ракета – будинку немає». Маріупольці чекають компенсацій за втрачене житло. Чи допоможе їм Гаага?

У Гаазі у квітні цього року офіційно відкрили процес подання заявок про матеріальні збитки в Україні, завдані Росією. Найбільшу кількість заяв оформили жителі Маріуполя – за пів року їхня кількість склала майже 1150, повідомило місцеве видання 0629.com.ua.

«Будинок повністю зруйнований – туди прилетіла ракета. А потім те, що залишилось, пограбували», – діляться маріупольці і такі історії можна почути від кожного другого жителя міста.

Загалом українці подали вже понад 10 тисяч таких заяв щодо нерухомості з 19 областей України та міста Києва. 65% – стосуються пошкодження або знищення квартир. Третина всіх заяв – це пошкодження, отримані внаслідок активних бойових дій, 27% – наслідки артилерійських обстрілів, ще 20% – наслідки повітряних атак (із застосуванням ракет, безпілотників і авіабомб).

Проєкт Радіо Свобода «Новини Приазовʼя» вирішив детальніше розібратися в тому, як працює міжнародний реєстр збитків, і чи можуть українці отримати виплати через цей механізм, чи буде Україна виплачувати компенсації людям, які втратили житло через війну та на що, зокрема можуть зараз розраховувати маріупольці.

Як повідомляв Офіс президента України, міжнародний реєстр збитків – це складова всеосяжного Міжнародного компенсаційного механізму. Загалом він нараховуватиме понад 40 категорій і прийматиме заяви від постраждалих фізичних, юридичних осіб, а також від держави Україна.

Йдеться, зокрема, про:

• втрату майна та доходу;
• пошкодження критичної інфраструктури та інших об’єктів.

Також компенсації передбачаються за загибель людей, катування, сексуальне насильство, тілесні ушкодження, примусове переміщення та примусове переселення осіб.

Наразі до Реєстру збитків приймаються заяви від фізичних осіб за першою категорією – «Пошкодження або знищення житлової нерухомості».

За даними Міністерства юстиції України, робота над компенсаційним механізмом триває. Форма механізму ще буде визначена остаточно, але може включати комісію з розгляду заяв та компенсаційний фонд. Комісія розглядатиме заяви, подані до Реєстру, оцінюватиме такі заяви та докази, визначатиме розмір виплат. Компенсаційний фонд – безпосередньо виплачуватиме компенсацію заявнику.

У Мін’юсті сподіваються, що гроші будуть отримані із заморожених російських активів. Водночас інформація про компенсації, які виплачуються урядом України, буде вноситися до Реєстру збитків. Це означатиме, що подвійних компенсацій не буде.

«Знищено 90% житлового фонду»

Тимчасовий виконувач обов’язків заступника міського голови Маріуполя Андрій Ремпель розповів «Новинам Приазов’я», що у цьому місті загалом пошкоджено або знищено майже 90% житлового фонду. За оцінками міськради, це до 108 тис. квартир і до 32 тис. приватних будинків. Маріупольці зацікавлені у компенсаціях, використовують наявні механізми, але поки що не масово.

«До нашого національного реєстру пошкодженого та знищеного майна маріупольцями подано 62 000 повідомлень – більш ніж по 50 000 об’єктів нерухомості. Що стосується міжнародного реєстру збитків, то ми очікуємо, що, мабуть, ця цифра буде більшою. Оскільки довіра громадськості до міжнародних інституцій все ж-таки вища. І те, що стосується національного реєстру пошкодженого та знищеного майна, ми бачимо, що багато повідомлень не подано мешканцями по тих будівлях і будинках, які ми бачимо навіть на супутникових знімках, що вони повністю знищені. Відсоток поданих маріупольцями повідомлень там нижче 50%. Тобто ми розуміємо, що, мабуть, цей процес буде йти більш активно після того, як почнуться, якщо навіть не виплати грошові, не отримання грошової компенсації, то хоча б видача якихось відповідних документів, які б підтверджували права на отримання таких виплат навіть у майбутньому», – зазначив він.

«Без компенсацій на оренду»

Зараз маріупольці не отримують жодних компенсацій чи виплат на оренду житла, зазначив посадовець.

«Для мешканців окупованих території, які виїхали, немає жодного механізму отримання компенсації за житло. Що стосується безпосередньо Маріупольської міської ради, то ми займаємось ремонтом гуртожитків і розселенням маріупольців у гуртожитки. Звичайно, ми не можемо закрити 100% потреби, але в найбільших містах, куди найбільша кількість маріупольців перемістилися, діють хаби «Я Маріуполь». Зараз здійснюється ремонт приміщень під гуртожитки для їхнього розміщення. До моменту деокупації, я думаю, що люди погодяться на будь-який варіант. Безумовно, найкращим є отримання житлового сертифіката, але якщо держава зможе забезпечити гідне тимчасове житло, то також це цілком прийнятний варіант», – зауважив він.

«Хочуть повертатися в український Маріуполь»

Ремпель додав, що більшість маріупольців, які живуть в інших регіонах України, готові повернутися до рідного міста після його звільнення.

«Що стосується тих маріупольців, які перебувають за кордоном, то безумовно велика кількість також повернеться. Але дослідження якісь ми за кордоном не проводили. Тобто ті маріупольці, які перебувають на території України, вони весь час на контакті з Маріупольською міською радою, тому ми проводимо вивчення громадської думки, настроїв маріупольців. Тож стосовно цих людей, які перебувають в Україні, ми впевнені, що там більш ніж 90% планують повертатися до Маріуполя», – сказав посадовець.

Маріуполь був окупований російськими військами навесні 2022 року після тривалої облоги та вуличних боїв. Місто було сильно зруйноване. Нині воно розташоване на значній відстані від лінії фронту, проте українські сили періодично завдають ракетних ударів по військових обʼєктах у Маріуполі.

«В будинок влучила ракета»

«Новини Приазовʼя» поспілкувалися з жителькою Маріуполя Ларисою Кучеренко, яка зараз живе на Київщині. Чоловік і син жінки – перебувають у російському полоні. Пані Ларисі надали житло у «Містечку Хансена», який збудували благодійники у селі Тарасівка. Будинки у цьому містечку здають у безоплатну оренду терміном на 5 років.

Кучеренко розповіла, що житла у Маріуполі у її родини не залишилося.

«Ми втратили житло, його немає. Наш будинок не повністю згорів, і наша квартира не повністю вигоріла, але вона не придатна для проживання. І ще не знаю, чи ми зможемо отримати за нашу квартиру якісь виплати, тому що у нас вона була державна, ми її не приватизували. Ми зовсім залишилися без нічого. У мене невістка – мого сина дружина, з дітьми виїхала. Вони спочатку жили у Львівській області, зараз живуть разом зі мною у «Містечку Хансена». В них будинок повністю пошкоджений. Туди прилетіла ракета. І потім там, що залишилось, ще пограбували. Вона чекає на виплати, каже, може колись, щоб або придбати, або, іпотеку взяти. Ну, з житлом просто все дуже погано», – розповіла маріуполька.

Жінка каже, що спочатку винаймала квартиру, але оплата оренди й комунальних платежів – це великі суми для неї.

«Нам виділили соціальне житло у «Містечку Хансена» і стало трошки легше, але ми розуміємо, що це не на постійній основі – на 5 років, тому все одно треба думати щось. Наприклад, у мене немає таких грошей зараз, щоб купити своє житло. Тому, якби мені зробили якусь виплату, то мені було б набагато легше. Я б купила собі житло», – додала співрозмовниця.

З огляду на бойові дії і окупацію Росією частини південних територій України, редакція не може отримати офіційного підтвердження про деякі озвучені свідчення чи незалежно їх перевірити.

«Шкоду має компенсувати РФ»

Кандидат юридичних наук, керівник проєктів Аналітичного центру «Інститут законодавчих ідей» Андрій Климосюк вважає, що міжнародний компенсаційний механізм наразі видається найбільш перспективним.

«Аксіомою насправді є те, що завдана шкода повинна бути відшкодована і відшкодовувати повинен той, хто її завдав. В цьому випадку – Російська Федерація, яка незаконно вдерлася на територію України й завдала стільки різноманітної шкоди, як громадянам – фізичним особам, бізнесу – юридичним особам, так і державі Україна. Це спеціальний інструмент, над яким працює український уряд і уряди інших держав-партнерів, який дозволить забезпечити реальне і повне покриття збитків і відшкодування, зокрема і за рахунок агресора», – пояснив він.

Подати заявку на компенсацію наразі можна через портал «ДІЯ», каже експерт. Однак в майбутньому планують розширити інструментарій.
Зокрема на компенсацію зможуть також подаватися не лише ті, в кого знищене житло, але й українці, які втратили доступ або контроль над нерухомістю на тимчасово окупованих територіях, сказав він.

«Є окрема категорія, як втрата житла або місця проживання. Тобто, якщо умовно квартира чи будинок залишився на окупованих територіях, але він не знищений чи пошкоджений, а особа виїхала і не має доступу до нього, то вона теж в перспективі зможе отримати компенсацію», – зауважив експерт.

Наступним етапом реалізації механізму буде створення компенсаційної комісії, зазначив Климосюк. А після цього – формування відповідного фонду.

«Український уряд вже анонсував, що будуть намагатися у 2025-му році створити комісію. Наступним логічним етапом буде створення фонду, тому що без фонду, без грошей, не буде компенсації. Фонд планується, звичайно, наповнювати з російських активів. У нас є російські суверенні активи, величезні, заморожені. Є доходи від російських суверенних активів, які теж можуть потенційно поповнити такий фонд і бути джерелом відшкодування. Є й інші альтернативні механізми. Наприклад, до Міжнародного компенсаційного фонду можуть передаватися гроші, конфісковані в порушників антиросійських санкцій. Перспективно це можуть бути великі кошти», – наголосив він.

«Виплати всім, хто втратив житло з 2014 року»

Верховна Рада України у першому читанні ухвалила законопроєкт про порядок компенсації за знищене майно на окупованих територіях. Згідно з документом, якщо нерухомість розташована на територіях ведення активних бойових дій або в окупації, власник такого майна може подати заяву про надання компенсації.

Член Комітету ВРУ з питань прав людини, деокупації та реінтеграції тимчасово окупованих територій Сергій Козир зазначив, що цей законопроєкт у разі його ухвалення буде поширюватися на всіх, хто втратив своє житло з 2014 року.

«Передбачається компенсація майна, яке залишилось у людей в окупації або наближене до зони бойових дій. Тобто там, куди не можуть фізично виїхати комісії через безпекову ситуацію і дати оцінку – зруйноване чи не зруйноване житло, не може фото і відеофіксації провести. Це потрібний законопроєкт, особливо для тих людей, які ще з 2014 року втратили своє майно і переїхали на підконтрольну владі України територію. На сьогодні дуже багато дискусій йде по ньому. Щонайменше основне питання – це джерела фінансування. Адже, якщо брати по 2024 року, то зареєстровано понад 70 тисяч людей, які вже отримали компенсації за зруйноване житло, а це понад 7 мільярдів гривень», – каже депутат.

Кошти на компенсації за житло в українському бюджеті поки не передбачені, сказав він. За словами Козира, тривають дискусії і єдине, що передбачено – 500 мільйонів гривень донорів, в тому числі кошти від влади європейських країн.

«Але ми розуміємо, що цих коштів дуже мало, тому зараз працюємо з усіма гілками влади, для того, щоб зрозуміти джерела фінансування. На мою думку, це, в першу чергу, кошти заморожених активів РФ або майбутні репарації. Ми як держава повинні створити умови, щоб люди розуміли, якщо навіть вони втратили житло – воно зруйноване або в окупації, ми могли б надати якийсь документ чи сертифікат, який дозволить людині або використовувати його як перший внесок для купівлі майна, або залишати у спадок. Тобто ми розуміємо, що не з провини цих людей було втрачено це майно і житло. Втім, ми розуміємо, що першочергово зараз – це фінансування української армії. Тому працюємо саме над джерелами фінансування», – підкреслив депутат.

Коли цей законопроєкт може бути ухвалений у другому читанні – поки прогнозувати складно, додав він.

«Працюємо з нашою робочою групою, яка контактує з міжнародними партнерами щодо репарацій, тобто відшкодування завданих збитків зі сторони Російської Федерації. Ми зі сторони держави хочемо зробити уніфікований підхід, щоб не кожна людина в суд у Гаазі зверталася, а на рівні держави була розроблена програма, яка буде підлаштовуватись саме до таких людей», – сказав Козир.

• В Україні працює кілька програм з відновлення та відбудови житла під час повномасштабного вторгнення. Так на звільненій частині Херсонщини працює проєкт відбудови регіону «Пліч-о-пліч». Повідомлялось, що громадам 26 населених пунктів відбудувати пошкоджене житло та соціальні об’єкти допоможуть 15 областей України. «Пліч-о-пліч» – це проєкт відновлення на рівні громада-громаді або регіон-регіону.
• єВідновлення – електронний сервіс, через який українці, чиї будинки, квартири та інші житлові приміщення зазнали руйнувань внаслідок бойових дій, можуть оформити компенсацію за зруйноване житло. Ця програма дає можливість отримати гроші на відновлення зруйнованого житла. Кошти можна використати на закупівлю будівельних матеріалів або оплату будівельних робіт. Також можна взяти житловий сертифікат, який дозволяє придбати нову домівку – у забудовника чи на вторинному ринку.
• За даними Світового банку, на повоєнне відновлення України буде потрібно щонайменше 411 мільярдів доларів.