«Вибухи на полях та погрози ФСБ». Що буде з врожаями на півдні України?

Як працюють аграрії на звільнених і окупованих територіях півдня України? Який врожай очікується цього року? Чи буде в Україні дефіцит овочів і фруктів? Скільки часу знадобиться для відновлення аграрної сфери після звільнення територій півдня та наскільки це дорого? Відповіді на ці питання шукав проєкт Радіо Свобода «Новини Приазов’я».

• На Херсонщині розміновано 32 тисячі гектарів сільськогосподарського призначення. На цій території аграрії намагаються вести посівну, розповів 13 травня в ефірі Телемарафону розповів голова Херсонської обласної військової адміністрації Олександр Прокудін. За його словами, на Херсонщині працюють комплекси дистанційного розмінування.
• Видання «Економічна правда» 23 березня опублікувало матеріал, в якому йдеться про те, що агросектор є найбільшою експортною галуззю України. Згідно з даними Державної служби статистики, у попередні роки найбільші об’єми зернових в Україні вирощували у південних та східних областях, сказано в матеріалі видання.
• Зокрема, 2021 року у Запорізькій області, частина якої зараз окупована, найбільше зібрали врожаю пшениці, кукурудзи та соняшника. У Херсонській області того ж року найбільше зібрали врожаю овочевих культур відкритого ґрунту, пшениці, соняшника та ячменю. А от рис у 2021 році збирали лише у двох регіонах – на Одещині та Херсонщині, пише видання.
• Тим часом представники окупаційної влади захоплених територій Херсонської та Запорізької областей вже заявили про початок посівної у цій частині південного регіону. Призначений Росією так званий виконувач обов’язків губернатора окупованої частини Херсонщини Володимир Сальдо 31 березня в ефірі телеканалу «Росія 24» розповів, що аграрії працюють на полях начебто на території всього лівобережжя.
• Призначений Кремлем виконувач обов’язків губернатора окупованої частини Запорізької області Євген Балицький 14 квітня у своєму телеграм-каналі написав, що посівна у цій частині регіону йде начебто «на повний хід». За його словами, на той період вже було засіяно 70 тисяч гектарів.

Херсонщина: «квунами засіяно понад 100 тис. га»

Керівник пресофісу Херсонської обласної військової адміністрації Олександр Толоконніков розповів «Новинам Приазовʼя», що цього року у звільненій частині регіону планують засіяти мінімум 150 тисяч гектарів. Це лише 20% від посівних площ 2021 року.

«Попри бойові дії, нашим аграріям уже вдалося засіяти понад 21 тисячу гектарів зернових та 13 тисяч зернобобових культур, соняшнику майже 6 тисяч гектарів, овочевих культур майже 1,5 тисячі, картоплі – 500 гектарів. Але вони продовжують засіюватися, особливо овочеві культури, на тих ділянках, де можна, де є розмінування», – каже посадовець.

Він додав, що на деокупованій частині Херсонщини також сіють кавуни – вже понад 100 гектарів.

«Продовжують засівати. Сподіваємося, що будемо з кавунами. Для порівняння, у 2021 році було засіяно 20 тисяч гектарів кавунів. Але ми повинні розуміти, що основні кавуни в нас були засіяні на лівому березі, а зараз немає можливості там засівати. Але думаємо, що в наступному році обов’язково збільшимо ці показники», – додав Толоконніков.

«Аграрії хочуть спрощенного кредитування»

Крім розмінування територій, для аграріїв є важливим доступне кредитування, зауважив керівник пресофісу Херсонської ОВА. За його словами, аграрії вимагають спрощення пільгового кредитування на деокупованих територіях, доступу до цих кредитних ресурсів, а також зниження відсоткової ставки до нуля відсотків річних.

«За результатами проведеного опитування аграріїв, потреба агровиробників деокупованої частини Херсонській області, залучення кредитних ресурсів, становить близько пів мільярда гривень. Це тільки правобережна територія Херсонської області, а також 2,5 мільйона євро (потрібно кредитних ресурсів – ред.)», – повідомив посадовець.

Які збитки?

Близько 70% агропідприємств області пошкоджені чи зазнали повної руйнації через російську агресію та тимчасову окупацію правобережної частини області, зазначив Толоконніков.

«За оперативними даними, 550 одиниць на загальну суму 1 мільярд гривень – це те, що пошкодили, зруйнували або викрали російські окупанти», – сказав він.

Керівник пресофісу зазначив, що темпи розмінування у регіоні за наявного особового складу та техніки можуть становити 70 тисяч гектарів на рік.

«Наразі близько 500 тисяч гектарів з 683 правобережної території Херсонської області вважаються забрудненими вибухонебезпечними предметами. З них вже 32 тисячі сільськогосподарських (територій – ред.) розміновано, а загалом майже 38 тисяч розміновано. Тобто заміновано на правобережній Херсонщині 80% від загальної території області», – розповів посадовець.

Він наголосив, що Херсонщина є, перш за все, аграрним регіоном. Для відновлення цієї сфери влада планує залучати кошти іноземних донорів.

«Найближчим часом буде проводиться форум в одній з громад, де будуть залучені представники закордонних фондів. Ми будемо показувати зруйновані сільгосппідприємства, результати розмінування та скільки ще потрібно розмінувати. Попередньо перед цим вже було підписано меморандум на Конгресі місцевих влад з одним із представників громад Нідерландів. Інші держави пропонують, розглядають можливості допомагати», – повідомив Толоконніков.

«Стоять чорні поля»

Міський голова Нової Каховки Херсонської області Володимир Коваленко, розповів, що у прибережних селах громади аграрні роботи не ведуться.

«Дніпряни, Корсунка, Нові Лагері та Піщане практично не працюють. Це прибережна зона, більшість території замінована. Єдине, з метою підтримки садів, де можна було зробити весняну обрізку дерев. Решта – стоять чорні поля. Компанія «Тачанка», там і сади, і поля які теж були для вирощування зернових, технічних культур, сьогодні крім підрізування садів ця територія не залучена. Тому що це зона бойових дій, обстрілу», – пояснив мер.

Він повідомив, що на території Новокаховської громади також працюють підприємці, які ведуть господарство самостійно. Врожай полуниці та черешні транспортують, зокрема в анексований Росією Крим, зазначив посадовець. Є випадки, коли російські окупаційні сили змушують місцевих фермерів до співпраці, розповів Коваленко.

«У мене є інформація, що у декого під загрозу життю повністю забрали територію, змінивши господаря. І з тих фермерів, хто не виїхав, то вони засіяли площі, зокрема звичними культурами, зерновими – соя, рапс. Це окупована територія, тому важко сказати, яка буде доля цього врожаю», – зазначив міський голова.

Він впевнений, що цього року врожай на окупованій частині Новокаховської громади буде суттєво меншим, ніж попереднього. Коваленко пояснює це тим, що велика кількість фермерів виїхали з регіону й не ведуть діяльності, не співпрацюють з окупантами.

«Перший місяць війни ще по інерції в березні-квітні були засаджені поля та продукція у звичному для Херсонщини обсязі з’явилася, а реалізовувати її тоді не було куди. З боку Криму перекупники встановлювали таку ціну, що не було резону вивозити продукцію. Тому її обсяг був зібраний достатньо великий. У цьому році такого обсягу цієї продукції просто не існує», – каже міський голова.

З огляду на бойові дії й окупацію Росією частини південних територій України, редакція не може отримати офіційного підтвердження про деякі озвучені свідчення чи незалежно їх перевірити.

«Примушують до співпраці»

Депутат Запорізької обласної ради Павло Тімофєєв розповів, що російські окупаційні сили з часом вибудували систему, за якою змушують працювати місцевих аграріїв, що залишаються в регіоні.

«Спочатку умови роботи фермерів були дуже тяжкими. Приїжджали підрозділи чеченських формувань, «віджимали» зерно, примушували продавати за безцінок і так далі. А потім структури ФСБ налагодили певну систему, в межах якої працюють аграрії. Абсолютно всіх примусили зареєструватися в окупаційній адміністрації», – стверджує політик.

Він зазначив, що окупаційна влада ретельно контролює, щоб у регіоні не залишалося незалучених земельних ділянок. За даними Тімофєєва, майно фермерів, які відмовляються робити перереєстрацію, окупаційна влада вважає «безгосподарним» та передає в оренду іншим – готовим до співпраці.

«Здають врожай за безцінь»

Аграрії, які залишилися в окупації, можуть здавати зерно російському державному оператору з мінімальною рентабельністю для своєї діяльності. Окупаційна влада також «націоналізувала» всі порти та елеватори, зазначив Тімофєєв. Тому аграрії шукають альтернативні варіанти, зокрема вивозити продукцію на продаж самостійно.

«Наприклад, в Краснодарський край чи Ростов-на-Дону, там закупні ціни вище на 30-40%, ніж у зернового оператора. Але для того потрібні: фітосанітарний сертифікат, який ти не отримаєш, якщо не хочеш співпрацювати з окупаційною владою через зернового оператора. Потрібна також перепустка, щоб вивезти продукцію за межі адміністративного кордону, наприклад, до Криму. Аграрії здебільшого через «ДНР» (проросійське незаконне збройне угруповання – ред.) не хочуть везти, оскільки там взагалі не існує правил і може твоя вантажівка бути конфіскована без будь-яких документів», – пояснив політик.

За даними Тімофєєва, російський державний оператор лише минулого місяця погасив заборгованість за врожай, який аграрії зібрали минулого року.

«Аграрії, які не спроможні фінансово чекати, коли їм повернуться ці борги, вимушені звертатися до так званих приватних трейдерів. Там ще ціна нижча на 30-40%. Аграрій вимушений йти на колаборацію, здавати за безцінь, з нульовою рентабельністю свій врожай», – каже депутат.

Він додав, що вивозити овочеву продукцію до Криму цього року також буде проблематично через перевірки та необхідність отримання перепусток, фітосанітарних сертифікатів та реєстрацію в системі обліку сільгосппродукції окупаційної адміністрації.

«Ти просто втрачаєш час і вже розумієш, що нікому ти не зможеш продати свою продукцію овочівництва», – зазначив депутат.

«Швидкого відновлення не буде»

Член Економічного дискусійного клубу Олег Пендзин вважає, що після звільнення окупованих територій півдня знадобиться 3-5 років, щоб відновити аграрну сферу регіону.

«Швидко та легко відновлюватися бізнес на цій території не буде. Сьогодні окупант там нарив величезну кількість захисних споруд, познищував величезну кількість аграрних угідь. Все це має бути належним чином відновлене. Мають бути залучені європейські програми, виділені кошти ЄС і нашими партнерами для того, щоб відновити для аграрного бізнесу території. Аграрний бізнес повинен мати 100% безпекові гарантії», – зазначив експерт.

Він зауважив, що успішне сільське господарство у регіоні можливе за умови активного поливу земель. Але ця система зараз теж постраждала. За словами члена дискусійного клубу, звільнення частини Херсонщини впливає на економіку та продовольчу безпеку України, втім, поки лише частково.

«Довоєнна Херсонщина давала 30% українського ринку овочів, 10-12% збору зернових. По-перше, звільнили тільки половину Херсонщини. По-друге, цього року навряд чи Херсонщина дасть хороший врожай через декілька стримувальних факторів – дуже багато небезпечного заліза знаходиться на полях. Вже є державні програми про розмінування території, але ми розуміємо, що це не буде швидко», – пояснив експерт.

Разом з цим він додав, що дефіциту овочів і фруктів в Україні цього року не буде.

«8,2 мільйона покинули територію України, відповідно, скоротився внутрішній ринок. Ті види аграрної продукції, що йшли з Херсонщини, частково на себе візьме Миколаївщина й Одещина. Є достатньо великий обсяг, що йде з Туреччини, Близького Сходу, Єгипту», – пояснив Пендзин.

• За даними Міністерства аграрної політики та продовольства України, прямі збитки від війни в сільському господарстві минулого року становили $ 6,6 млрд. Такі дані відомство оприлюднило на своєму сайті 11 листопада 2022 року. Також у повідомленні сказано, що внаслідок повномасштабного вторгнення було знищено або викрадено 2,8 млн тонн зернових та 1,2 млн тонн олійних культур.