18.03.2023

«Зарплатний Майдан у Мелітополі». Чи є у РФ ресурси на окуповані території?

Від Онлайн Кредит

Чому жителі Мелітополя збиралися протестувати проти окупаційної влади? Чи є у Росії ресурси забезпечувати окуповані території, і чи буде вона їх туди вкладати? Чи впливає війна і західні санкції на життя росіян? Про все це дізнавався проєкт Радіо Свобода «Новини Приазовʼя».

  • У Росії не підвищать пенсії цього року, зокрема, через витрати на окуповані території. Про це у лютому повідомила перша заступниця голови комітету Держдуми з праці, соціальної політики та у справах ветеранів Олена Цунаєва. За її словами, скорочення чисельності літніх людей у Росії у 2022 році на 232 тисячі осіб не призведе до зростання пенсій, оскільки в бюджеті вже закладено кошти на тих, хто виходитиме на пенсію, та на жителів окупованих територій Херсонської, Запорізької, Донецької й Луганської областей. Цунаєва при цьому зазначила, що доходів із цих територій «поки що чекати не доводиться».
  • Тим часом у Мелітополі вже з грудня перестали виплачувати зарплати працівникам комунальної та бюджетної сфер. Про це 17 березня в ефірі телемарафону розповів мер міста Іван Федоров. За 2 дні до того місцеве видання «РІА-Мелітополь» повідомило, що жителі міста збираються вийти на акцію протесту, яку навіть назвали «Майданом».
  • Наступного дня, 16 березня, видання повідомило, що мелітопольці почали виходити на мітинг, тим часом російські військові і представники ФСБ оточили площу, куди прийшли люди. Того ж дня на кількох підприємствах начебто з’явилися гроші, і декому виплатили зарплату за січень.
  • Міський голова Мелітополя Іван Федоров 17 березня в ефірі телемарафону також розповів, що окупаційні чиновники погрожували потенційним мітингувальникам розправою «за законами воєнного часу».

«Люди – заручники»

Житель окупованого Мелітополя на умовах анонімності з міркувань безпеки розповів «Новинам Приазовʼя», що працівники бюджетної сфери дійсно незадоволені ситуацією з затримками заробітної плати: «Ситуація така, розмовляв із працівниками бюджетної сфери, справді інформація від них надійшла, що з грудня вони не отримують зарплату, тобто затримки, заборгованість. Конкретної інформації з мітингу я не бачив, але листівки бачив, що розклеюють, тобто про те, що люди збираються виходити на мітинг з такої причини, що затримки є в місті Мелітополі. Більше поки що інформації немає, але я думаю, що без диму вогню не буває».

Будівля залізничної станції в місті Мелітополі Запорізької області, архівне фото


Будівля залізничної станції в місті Мелітополі Запорізької області, архівне фото

Директор Центру стратегічного розвитку територій із Мелітополя Андрій Орлов називає ситуацію з невиплатами заробітних плат в окупованому регіоні цілком прогнозованою.

«Представники колабораційної влади, які наразі керують цими територіями та мають доступ до бюджетних ресурсів, просто їх кладуть собі у кишеню, й оскільки за минулий рік їхньої влади на цих територіях багато чого було «віджато», вкрадено, пограбовано, скажімо так, прямою мовою, і для них наразі ситуація – це повторення 90-х в такому максимальному своєму форматі, то це ще одна можливість для них заробляти», – каже він.

«Тобто просто переказувати ці кошти певною мірою на свої рахунки і відповідно робити якісь «відкати» для кураторів із РФ. Ми розуміємо, що вони повинні якимось чином поділитися з кимось далі і це відбувається, тобто йде певною мірою «розпил» цих бюджетних коштів таким чином. А винуватими і заручниками залишаються мешканці окупованих територій відповідно», – вважає Орлов.

З огляду на бойові дії і окупацію Росією частини південних територій України, редакція не може отримати офіційного підтвердження про деякі озвучені свідчення чи незалежно їх перевірити.

Проявляти проукраїнську позицію в окупації небезпечно, зазначають експерти


Проявляти проукраїнську позицію в окупації небезпечно, зазначають експерти

Експерт розповів, що масштабної акції протесту в Мелітополі не було і пояснив, чому.

Мітинг, який повинен був відбуватися, повинен би був відбуватися з прапорами, наприклад, України. На цих територіях, наразі це дуже небезпечна ситуація

«В першу чергу це жорстка заборона на проведення масових заходів такого формату на окупованих територіях, і жорстке подавлення цих заходів. Ми знаємо, що на сьогодні більше, наприклад, 500 осіб лише з Мелітополя перебувають у полоні, в заручниках, тобто по тюрмах, які розкидані по всій території і РФ, і Криму, тобто десь по підвалах. Люди не хочуть потрапляти в цю ситуацію, вони обережно ставляться до таких моментів. По-друге, мітинг, який повинен був відбуватися, повинен би був відбуватися з прапорами, наприклад, України. На цих територіях, наразі це дуже небезпечна ситуація для простих громадян. Тобто знову-таки потрапити під дуло автомата, потрапити у підвали», – зазначив Орлов.

Втім, окупаційні чиновники, які співпрацюють з російською владою, можуть спровокувати подібні акції у майбутньому, каже він.

«Для чого це буде зроблено? Для того, щоб звернути увагу на ці території з боку керівництва РФ і збільшити таким чином надходження до бюджетної сфери. Тобто відпрацювати від зворотного, щоб більше було наливань на ці території і можна було більшою мірою розпоряджатися тими коштами й знову-таки красти і класти собі в кишеню додаткові ресурси. Це теж можливо і в майбутньому, це може, так і буде», – припустив експерт.

Орлов зазначив, що утримання окупованих територій потребує від Росії значних ресурсів.

«Пригадаємо, що утримання окупованої Абхазії складає приблизно 300 млн доларів на рік для РФ, для бюджету. А Південна Осетія, наприклад, чи Придністров’я витягують по 100 млн також доларів на рік, щоб на цих територіях були більш-менш низькі ціни, було більш-менш доступне пальне, щоб утримувати такі території. Той же самий окупований Крим у 2015 році отримував майже 2,5 млрд доларів на утримання інфраструктури і взагалі забезпечення півострова. А Донецька, Луганська області витягували, наприклад, свого часу до 2 млрд доларів на утримання адміністрації, на утримання, забезпечення цих територій», – зазначає він.

Окуповані території обходяться російській владі дуже дорого

«Тобто окуповані території обходяться російській владі дуже дорого. А враховуючи той факт, що на сьогодні вони збільшили бюджет і видатки на військову сферу, то це має достатньо серйозний вплив на самі території», – додав Орлов.

«На межі виживання»

Тим часом російські ЗМІ повідомляють, що на окупованій частині Херсонської області начебто «успішно» впроваджуються соціальні стандарти Росії. З 1 березня цього року пенсії для жителів регіону почали встановлювати за російським законодавством. Зазначається, що пенсійне забезпечення поширюється на тих жителів, які мають російський паспорт із місцевою пропискою.

Політичний експерт, керуючий партнер Національної антикризової групи Тарас Загородній вважає, що Росія не збирається вкладати ресурси в окуповані території.

Тарас Загородній


Тарас Загородній

Пенсіонери, які залишаться на окупованій території, фактично будуть на межі виживання

«Вони в принципі не приховують, що вони хочуть депортувати частину працездатного населення в Росію. Пенсіонери, які залишаться на окупованій території, фактично будуть на межі виживання, скоріш за все, будуть помирати з голоду, тому що вони не приховують своїх намірів, етноцид, геноцид, знищення української нації та створення таких випалених територій. От, власне кажучи, вся їхня практика, те, що ми бачимо», – переконаний експерт.

«Тому, звичайно, що ресурсів в них значно менше, їм потрібно підтримувати власні регіони, які є вибухонебезпечними особливо. Тому в цьому випадку я нічому не дивуюся. Стосовно українських територій у них абсолютно така загарбницька логіка, і вони нічого там розвивати не збираються, нікого утримувати не збираються», – зауважив він.

Експерти припускають, що пенсіонери на окупованих територіях будуть голодувати


Експерти припускають, що пенсіонери на окупованих територіях будуть голодувати

Крім того, російська влада не впевнена, що буде й надалі контролювати окуповані території, зазначив експерт. І провів паралель із Калінінградською областю Росії.

«Після 1945 року за результатами Другої світової війни, це ж колишній Кенігсберг – столиця Східної Пруссії. Вона була захоплена Радянським Союзом, але до 1975 року Радянський Союз нічого туди не вкладав, капітальних вкладень не було. В 1975 році Радянський Союз підписав Гельсінську угоду про непорушність кордонів у Європі. Тобто, коли тільки вони зрозуміли, що визнані кордони, в тому числі Радянського Союзу, підписані угоди, тільки після того почалися якісь інвестиції в цю Калінінградську область. А так 30 років вони там взагалі нічого майже не робили», – пояснив Загородній.

На його думку, російська влада пояснює неспроможність підвищити пенсії появою нових окупованих територій, і населення це сприймає.

Заради величі росіяни готові терпіти все, що завгодно. Вони готові їсти картоплю кожного дня, мати зруйновану країну

«Вони знають настрої росіян, що заради величі росіяни готові терпіти все, що завгодно. Вони готові їсти картоплю кожного дня, мати зруйновану країну, але заради величі, щоб їх боялися, вони готові терпіти. Це, з одного боку, таке посилання надається пенсіонерам, що ми ж там когось врятуємо. Тут є загравання з настроями росіян, які заради величі готові віддати останню сорочку. Поки що запас звичайної міцності у російській економіки є», – підкреслив Загородній.

Російська економіка зараз лише починає відчувати санкції, зауважив експерт.

«Тут, знаєте, залежить від корупції російської. Наскільки швидко вони почнуть дерибанити власні золото-валютні резерви. Це мені нагадує історію з Радянським Союзом, коли наприкінці його існування просто зник золото-валютний резерв Радянського Союзу. Його просто не було. Хоча запаси були достатньо великі. А це вже нова еліта фактично формувала собі первісний капітал, виводила в офшори», – наводить приклад експерт.

«Золото-валютні резерви можуть дійти до граничної межі вже і до середини цього року, я цього не виключаю. Але це не означає, що війна буде закінчена. Чому? Тому що у росіян, це ж таки є, ще такий ресурс, вони можуть просто друкувати гроші. З помірною інфляцією можуть вийти на фінансування дефіциту бюджету, тобто це може розтягнутися ще на рік. Тому тут без ілюзій», – додав він.

«Війна не впливає на життя росіян»

Економіст і підприємець із Росії Дмитро Потапенко також вважає, що російська влада не вкладатиме своїх ресурсів в окуповані території, тому місцевим жителям доведеться виживати самостійно.

Якщо в тебе немає інструментарію впливу на протилежний бік, ти маєш розуміти, що виживатимеш ти сам

«Ну вони виживатимуть за своїх потреб. Так, порятунок тих, які тонуть, справа рук їх самих. Влада РФ дуже вкрай послідовно виконує те, що вона робить. Тобто в неї немає розгалуження, у неї дихотомії немає. Вона робить те, що вона вважає за потрібне. Ну і що? Обіцяли, ну не платять. І що ви далі зробите? На вулицю вийдете, чи що? Ну якось хоч колаборант він хоч не колаборант. Якщо в тебе немає інструментарію впливу на протилежний бік, ти маєш розуміти, що виживатимеш ти сам», – зауважив він.

Війна поки що не вплинула на життя росіян, каже підприємець. Ба більше, для деяких громадян вона є вигідною.

«У житті росіян, он заходиш у будь-який торговельний центр, люди взагалі чудово працюють і отримують дохід. Це не питання пропаганди, це питання просто у фактології, бо Євросоюз своїми так званими санкціями просто навіть не розуміє, на що він взаємодіє. Мені доводиться в кожному ефірі останній рік пояснювати, щ Росія – феодальна держава, керована генерал-лейтенантами, і громадянське суспільство тут не відіграє жодної ролі», – каже Потапенко.


Похід на війну це дуже вигідний бізнес-проєкт для багатьох сімей

«Доти, поки хоча б хтось не займеться вивченням, як же керується Росія, доти робитимуть очима луп-луп, говорити, а як же так? Чому ж продовжується те, що називається війною? І чому ніхто з громадян на це ніяк не реагує? Мало того, похід на війну це дуже вигідний бізнес-проєкт для багатьох сімей, виходить», – додав він.

Вплив санкцій російське населення також поки не відчуває, додав підприємець.

«На звичайного громадянина не вплинули ніяк (санкції – ред.) і не вплинуть, і ніколи холодильник не переможе телевізор. Пояснюю це з 2014 року. Телевізор – це назавжди. Економіка, так, відбувається технологічна деградація. Тільки технологічна деградація яке має відношення до звичайного громадянина?» – зауважив він.

«У Росії рекордний дефіцит бюджету»

Російський політолог і соціолог Ігор Ейдман, який живе в Берліні, зазначив, що основні видатки у Росії пов’язані не з забезпеченням окупованих територій, а з веденням війни.

Ігор Ейдман


Ігор Ейдман

Зростає кількість убитих росіян на війні, зростають і витрати на війну

«Війна взагалі дуже дорога річ, вона любить зжирати кошти держави. Тобто, якщо війну легко розпочати, але потім її складно постійно підгодовувати. Тому що вона весь час вимагатиме крові, грошей, що й відбувається. Зростає і кількість убитих росіян на війні, зростають і витрати на війну», – підкреслив експерт.

«Значна частина витрат – це плата найманцям, величезні гроші йдуть на озброєння, спалюється величезна кількість снарядів, ракет, ну всі це знають. Це необхідно відновлювати, ці запаси військові, переорієнтувати економіку на військові рейки, це дуже і дуже затратно», – зазначив Ейдман.

Наразі у Росії рекордний дефіцит бюджету, каже експерт.

«І ми бачимо, що вже в січні, лютому в Росії – рекордний дефіцит бюджету, якого не було з 1998 року, з часів знаменитого дефолту. Ось з того часу такої величезної дірки в російському бюджеті не було. І зараз ми бачимо, що вона є, і бачимо, що вона розширюється. І в цю дірку цей бюджет я думаю наприкінці року з фанфарами й впаде», – прогнозує він.

З 1998 року, з часів знаменитого дефолту, такої величезної дірки в російському бюджеті не було, каже Ейдман


З 1998 року, з часів знаменитого дефолту, такої величезної дірки в російському бюджеті не було, каже Ейдман

Виділені на окуповані території бюджети можуть розкрадатися як самими російськими структурами, так і окупаційними чиновниками, вважає Ейдман.

«Ми це знаємо за так званими «республіками» «ЛДНР» («ЛДНР» – угруповання, що діють на окупованій частині Донбасу за підтримки Росії – ред.), де була абсолютно масштабна навіть за російськими мірками корупція, тотальна. Все це ми знаємо і щось схоже зараз на інших окупованих територіях. Але в мене є відчуття що росіяни самі внутрішньо не вірять, сильно сумнівається, що їм вдасться утримати ці території, тому ми й не бачимо якихось великих вкладень у них (території – ред.)», – зауважив він.

Російська економіка суттєво підірвана, втім триматися ще може довго, додав Ейдман.

Народ, щоб не голодувати, буде їсти траву, але типу війну не припинимо

«Економіка, звичайно, м’яко кажучи, хворіє, але протриматися у такому хворобливому стані вона може довго. У цієї путінської верхівки, в них там такі настрої, що типу, ну не знаю, блокадний Ленінград тримався ж три роки, от й ми протримаємося. Ну народ, щоб не голодувати, буде їсти траву, але типу війну не припинимо. Принаймні такі настрої в Кремлі є», – стверджує експерт.

«Більшість чиновників верхівки мріяли б повернутися до ситуації до 24 лютого минулого року, але Путіна вони бояться більше ніж краху економічного, ніж чуми», – вважає він.

Росія зараз сподівається на допомогу Китаю, втім, Китай може вимагати, щоб РФ припинила чи «заморозила» війну з Україною, каже Ейдман.

Голова КНР Сі Цзіньпін (праворуч) і президент Росії Володимир Путін, вересень 2015 року


Голова КНР Сі Цзіньпін (праворуч) і президент Росії Володимир Путін, вересень 2015 року

«Такий самий тиск Китай чинитиме і на Україну. Бо після візиту до Москви планується розмова, як пише міжнародна преса, Сі Цзіньпіна з Зеленським. Але путінське керівництво воно позбавлене розуму зовсім і, я думаю, що вони навіть на ці умови – вигідні для себе, які може висунути Китай, не погодяться», – сказав він.

«Я думаю, що він (Путін – ред.)не погодиться ось на ці умови, щоб оголосити навіть закінчення або про зупинення війни, заморозку війни. Він боїться, що його вороги сприймуть це як ознаку слабкості Росії, що Росія більше не може вже вести війну, остаточно додушать і доб’ють путінський режим», – зазначив Ейдман.

Масштабна війна Росії проти України

24 лютого 2022 року Росія атакувала Україну на землі і в повітрі по всій довжині спільного кордону. Для вторгнення на Київщину із наміром захопити столицю була використана територія Білорусі. На півдні російська армія, зокрема, окупувала частину Запорізької та Херсонської областей, а на півночі – райони Сумщини та Чернігівщини.

Повномасштабне вторгнення президент РФ Володимир Путін називає «спеціальною операцією». Спочатку її метою визначали «демілітаризацію і денацифікацію», згодом – «захист Донбасу». А у вересні та на початку жовтня Росія здійснила спробу анексувати частково окуповані Запорізьку, Херсонську, Донецьку та Луганську області. Україна і Захід заявили, що ці дії незаконні. Генасамблея ООН 12 жовтня схвалила резолюцію, яка засуджує спробу анексії РФ окупованих територій України.

Російська влада заявляє, що армія не атакує цивільні об’єкти. При цьому російська авіація, ракетні війська, флот і артилерія щодня обстрілюють українські міста. Руйнуванням піддаються житлові будинки та об’єкти цивільної інфраструктури по всій території України.

На кінець жовтня Україна оцінювала втрати Росії у війні у понад 70 тисяч загиблих військових. У вересні Росія заявила, що її втрати менші від 6 тисяч загиблих. У червні президент Зеленський оцінив співвідношення втрат України і Росії як один до п’яти.

Не подолавши опір ЗСУ, вцілілі російські підрозділи на початку квітня вийшли з території Київської, Чернігівської і Сумської областей. А у вересні армія України внаслідок блискавичного контрнаступу звільнила майже усю окуповану до того частину Харківщини.

11 листопада українські Сили оборони витіснили російські сили з Херсона.

Після звільнення Київщини від російських військ у містах Буча, Ірпінь, Гостомель та селах області виявили факти масових убивств, катувань та зґвалтувань цивільних, зокрема дітей.

Українська влада заявила, що Росія чинить геноцид. Країни Заходу беруть участь у підтвердженні фактів масових убивств та розслідуванні. РФ відкидає звинувачення у скоєнні воєнних злочинів.

Пізніше факти катувань та убивств українських громадян почали відкриватися чи не у всіх населених пунктах, які були звільнені з-під російської окупації. Зокрема, на Чернігівщині, Харківщині, Херсонщині.

З вересня 2022 року найзапекліші бої російсько-української війни ідуть на Донбасі.

Управління верховного комісара ООН із прав людини підтвердило 8 101 випадок загибелі і 13 479 випадків поранення цивільних людей в Україні внаслідок повномасштабного вторгнення Росії. Такими є дані організації від 24 лютого 2022 року до 26 лютого 2023-го.