Затриманий США танкер пов’язаний із соратником Медведчука і молдовським олігархом-утікачем Шором (розслідування)

7 січня берегова охорона США затримала в північній Атлантиці нафтовий танкер Marinera (колишній Bella 1). Переслідування судна тривало два з половиною тижні, за цей час воно змінило прапор Гаяни на російський і заручилося підтримкою Москви. За повідомленнями ЗМІ, його навіть супроводжував російський підводний човен. Такий рівень залученості Росії у проблеми танкера на іншому кінці світу не є випадковим.

Як з’ясували розслідувачі проєкту «Система» та Радіо Свобода, танкер пов’язаний із давніми союзниками Кремля – колишнім одеським депутатом від ОПЗЖ Віктором Баранським та молдовським олігархом-утікачем Іланом Шором.

Танкер Marinera отримав тимчасовий дозвіл ходити під прапором Росії на четвертий день погоні, яку влаштували США. А саме 24 грудня 2025 року. Змінився і власник танкера – замість турецької компанії, що перебуває під санкціями США, ним стала російська компанія із Рязані «Буревестмарин». Вона була зареєстрована в липні 2025–го, і відтоді її гендиректором та єдиним власником значиться 39-річний уродженець Чити Ілля Бугай.

Бугай прочитав запитання, які проєкт «Система» та Радіо Свобода надіслали йому в месенджер, але не відповів на них.

Бугай також очолює московське ТОВ «Руснефтехимторг», яке займається постачанням палива, зокрема танкерним. Серед основних покупців палива «Руснефтехимторга» значилися кілька зарубіжних компанійЕстонські компанії Gacommodities OU та OU Welldone Shipping Company та британська Naema Trading, і у всіх них є спільна риса – ними володіють жінки, які проживають у Молдові.

Як мінімум дві дами Аліна Самсон и Людмила Бабушкіназ цієї компанії вже потрапляли в приціл журналістів. Видання «Верстка» називало їх номіналами в імперії тіньового танкерного флоту, за якою стоїть колишній депутат Одеської міськради Віктор БаранськийЗгідно із даними з відкритих джерел, у 2021 році депутат Одеської міської ради від «Опозиційної платформи – за життя» Віктор Баранський контролював одеську компанію, яка потрапила під санкції. Він, за даними загальноукраїнських і місцевих одеських ЗМІ, також міг фінансувати одеську організацію «Партії Анатолія Шарія». Згідно зі звітом брюссельської неурядової організації «Shipbreaking Platform», офшор Баранського Vista Shipping був реальним власником одного з суден Fides Ship Management.Shipbreaking Platform досліджує утилізацію суден зі всього світу. В їхньому звіті за 2018 рік згадується танкер «Velda» (IMO: 9011076) – його порізали на метал у квітні у Чітагонгу (Бангладеш) на звалищі суден та кораблів. Бенефіціарним власником судна була компанія Vista Shipping із Британських Віргінських островів. Вочевидь це офшор, який що найменше двічі згадується у зв’язку із політиком Віктором Баранським.Згідно із даними архіву офшорних компаній Panama Papers, Баранський є повним власником Vista Shipping. Також цей офшор згадується у позові компанії Flame S.A., яка намагалась стягнути борг з компанії Industrial carriers Inc. Остання належала батьку Віктора Баранського – Сергію. В рішенні суду говориться, що Віктор Баранський є власником цілої групи компанії під назвою «Palmira», куди входить і Vista Shipping..

У 2021–му структури, пов’язані з Баранським та його неформальним холдингом, потрапили під санкції США за транспортування венесуельської нафти.

Ми надіслали запитання у фейсбук Баранського, там підтвердили отримання, але не змогли оперативно відповісти на запит.

Молдовські номінали – не єдине, що пов’язує «Руснефтехимторг» із конгломератом Віктора Баранського.

Фірма, якою керує Бугай, користувалася танкером із передбачуваної флотилії Баранського і торгувала з компанією, близькою до неформального холдингу ексдепутата.

Втім, у «Руснефтехимторга» можна розгледіти й інші зв’язки.

Розслідування Радіо Свобода від січня 2021 року: Депутату від ОПЗЖ міг належати танкер компанії, яка підпала під американські санкції

Люди зі зв’язками у Кремлі

У листопаді 2020 року пов’язаний із затриманим танкером «Руснефтехимторг» домовився із «Нафтопромбанком» про кредит у 300 млн рублів ($3,7 млн за курсом на відповідну дату). Ще за пів місяця банк видав таку саму суму фірмі «Речмортранс», за якою, за даними «Верстки», стояв Баранський. Через пів року Центробанк Росії запідозрив «Нафтопромбанк» у виведенні активів і відібрав у нього ліцензію.

Згодом банк обанкротили, і його конкурсний керуючий розпочав стягнення боргів за кредитами.

У 2022 році черга платити за борговими зобов’язаннями дійшла до «Руснефтехимторга» та «Речмортранса». Обидві фірми отримали судові позови та врегулювали заборгованість до березня 2023-го. В обох випадках використовувалася одна схема: у рахунок боргу позичальники передали кредитору права вимоги до третьої фірми – ТОВ «Диаманд Эстейт».

«Руснефтехимторг», «Речмортранс» і гендиректор «Диаманд Эстейт» не змогли оперативно відповісти на запити проєкту «Система» та Радіо Свобода

Із 2022 року «Диаманд Эстейт» належать два молдовські телеканали. Раніше ними володіли син ексгенпрокурора Росії Юрія Чайки – Ігор Чайка та близький соратник колишнього президента Молдови Ігоря Додона – Вадим Чубара, а з приходом «Диаманд Эстейт» телеканали почали пов’язувати з оточенням молдовського олігарха Ілана Шора.

Шора вважають «рукою Москви» в молдовській політиці. При цьому сам бізнесмен давно живе за межами Молдови – там його заочно засудили до 15 років позбавлення волі за «крадіжку століття» – виведення мільярда доларів із банківської системи країни. Шор осів у Росії, отримав громадянство і тепер допомагає Кремлю обходити фінансові санкції через криптовалюту. Партнером Шора виступає державний «Промсвязьбанк», а в запуску проєкту восени 2025–го брав участь Володимир Путін. Шора також підозрювали у виведенні з «Нафтопромбанку» 2,4 млн євро, але справа закінчилася для нього благополучно.

• Молдовський олігарх-утікач Ілан Шор та пов’язаний із військовим сектором Росії підсанкційний «Промсвязьбанк» є ключовими фігурами компанії «A7». У січня 2025 року компанія оголосила про запуск криптомонети A7A5 – першого у світі прив’язаного до рубля стейблкоїна.
• На початку грудня 2025 року Ілан Шор під час відеозв’язку похвалилися очільнику Росії Путіну, що компанія «A7» обробила за 11 місяців від моменту свого створення понад 7 трильйонів рублів (12,4 мільярда доларів).
• Саме через криптовалюту A7A5 Путін виводить мільярди доларів з-під санкцій і будує першу в світі окрему фінансову систему.

Читайте про це тут.

У компанії Шора «А7» не відповіли на запит.

У Баранського також є зв’язки в оточенні російського президента. Колишній депутат Одеської міської ради був членом партії ОПЗЖ кума Путіна Віктора Медведчука. Після повномасштабного вторгнення в Україну Баранський був позбавлений українського громадянства і, за відомостями ЗМІ, перебрався до Росії слідом за Медведчуком.

Який стосунок російський тіньовий флот має до Венесуели?

Танкери прибувають у порти Венесуели, виконуючи два завдання:

• експорт нафти та нафтопродуктів із країни
• та доставка Каракасу нафти (лігроїну) – продукту, який використовується для розведення важкої та надважкої венесуельської нафти.

Основним імпортером нафти у Венесуелу та експортером венесуельської нафти тривалий час були США, але у 2019 році Вашингтон запровадив санкції щодо PDVSA – державної компанії, через яку Каракас здійснює експорт вуглеводнів.

У наступний період США запроваджували тимчасові дозволи для роботи з Венесуелою і періодично відновлювали імпорт у країну нафти та експорт сировини, а під час дії повних санкцій постачальником розріджувача для Каракаса виступав переважно Іран.

У квітні 2025 року всі тимчасові дозволи Мінфіну США закінчилися, але цього разу основним постачальником нафти (лігроїну) для Венесуели став не Іран, а Росія.

Приблизно з цього моменту Китай став ключовим покупцем венесуельських нафтопродуктів:

• якщо у 2024 році США та Китай мали приблизно рівну частку в імпорті нафти з Венесуели,
• то у 2025 році на Китай припало приблизно 75%;
• коштом Венесуели Китай покривав до 4% своїх потреб у нафті.

Таким чином, основний танкерний трафік біля берегів Венесуели в останні місяці виглядав так: танкери доставляли в країну російську нафту (лігроїн), далі нею розбавляли важку венесуельську нафту, яку інші судна доставляли в Китай.

Обслуговували ці операції танкери під різними прапорами та різних судновласників, деякі з них перебували під санкціями як такі, що належать російському тіньовому флоту, деякі – як пов’язані з Іраном, інші під санкціями не були.

Російська нафта могла бути дорогою перевантажена із судна на судно, при цьому всі судна, що беруть участь у цій складній логістиці, часто вимикали транспондери (передавачі-відповідачі, що дозволяють ідентифікувати судно – руд.).

Американські військові перешкоджали доставці до Венесуели російської сировини ще з кінця листопада.

Морська блокада Венесуели та затримання танкерів

У середині грудня 2025 року президент США Дональд Трамп оголосив про морську блокаду Венесуели – точніше, про карантин, що стосується руху підсанкційних танкерів до Венесуели та з неї.

За тиждень до цього американська берегова охорона вже затримала супертанкер Skipper під прапором Гаяни невдовзі після того, як судно залишило Порт–Хосе у Венесуелі.

Протягом 2025 року цей танкер перевозив нафтопродукти з портів Венесуели та Ірану і відвідував Китай, а з 2022 року перебував під американськими санкціями. Влада США вважає, що прапор Гаяни у танкера був фальшивим і фактично Skipper був безпрапорним.

20 грудня 2025 року співробітники берегової охорони США піднялися на борт танкера Centuries під прапором Панами, що йшов через Карибське море. Сам танкер не перебував під американськими санкціями, у Білому домі виправдали захоплення танкера тим, що він перевозив підсанкційну венесуельську нафту.

При цьому приводом для того, щоб піднятися на борт судна, міг бути міжнародний договір між Панамою та США, який дозволяє американським представникам оглядати судна під панамським прапором протягом двох годин після офіційного попередження.

Нафта, яку перевозив Centuries, була придбана китайською компанією, і представник МЗС КНР заявив, що захоплення судна – «серйозне порушення міжнародного права», а Венесуела має право самостійно розвивати відносини з іншими країнами.

Берегова охорона США затримувала не всі танкери, що виходять із Венесуели: протягом кількох днів після введення карантину країну залишили як мінімум чотири танкери, які були пропущені як такі, що не входять до санкційних списків.

Водночас у портах Венесуели до кінця року зібралося 16 танкерів, які не могли залишити узбережжя країни через ризик бути захопленими владою США. Наприклад, 20 грудня до Венесуели прибув танкер Hyperion під прапором Гамбії, він, імовірно, доставив 300 тисяч барелів нафти (лігроїну) з російського Мурманська. Судно перебуває під санкціями США як таке, що належить до російського тіньового флоту.

Багато суден, що прямували до Венесуели, змінили напрямок руху або зупинилися, причому це були як підсанкційні судна, наприклад, Garnet із вантажем російської сировини, так і танкери, що не перебувають під санкціями.

Як переслідували Bella 1?

Одним із танкерів, що змінили курс після введення карантину, став Bella 1. Це судно, яке раніше перевозило нафтопродукти з Ірану, перебуває в санкційному списку США з 2024 року, його колишній власник, турецька компанія Louis Marine Shipholding Enterprises, вважається пов’язаним з іранським Корпусом вартових ісламської революції (КВІР).

Останній відомий час і місце завантаження Bella 1 – іранський порт у вересні 2025 року. Після цього судно на два місяці вимкнуло транспондер, а через два місяці, коли сигнал відновився, танкер був уже порожній. На початку грудня Bella 1 перетнула Атлантичний океан під фальшивим прапором Гаяни, прямуючи, за офіційною декларацією, в Кюрасао, а насправді, імовірно, у Венесуелу.

Корабель берегової охорони США спробував перехопити Bella 1, у відповідь на це танкер здійснив повний розворот і попрямував у бік Європи.

30 грудня команда переслідуваного береговою охороною США танкера, намалювала на борту судна російський прапор. А через два дні танкер уже був внесений до російського морського регістру під новою назвою Marinera із зазначенням нового власника – російської компанії «Буревестмарин».

Слідом за Bella 1 змінили реєстрацію на російську ще кілька суден, зокрема згаданий вище Hyperion.

Російське МЗС заявило, що стежить за погонею з «занепокоєнням», а неофіційно, за даними WSJ, Росія попросила США припинити переслідування танкера.

З посиланням на джерело в американській адміністрації видання WSJ писало, що Росія відправила назустріч судну підводний човен та інші військові кораблі для ескорту, про це ж, з посиланням на два американські джерела, повідомляв телеканал CBS.

Незалежного або офіційного підтвердження ця інформація поки не отримала. Захопленню танкера 7 січня російські військові не перешкоджали.

Джон Берджесс, старший науковий співробітник Центру права та міжнародного управління при Університеті Тафтса в штаті Массачусетс, вважає, що захоплення американськими військовими в нейтральних водах танкера під російським прапором не є незаконним, але може нести юридичні та ескалаційні ризики.

До прийняття російської реєстрації Bella 1 фактично була безпрапорним судном, що допускає можливість огляду його службами іншої держави:

«Судна не повинні змінювати прапор просто з міркувань зручності – для цього мають бути суттєві підстави. Я вважаю, що позиція США полягає в наступному: судно починало свій шлях як безпрапорне, а потім раптово «записалося» під прапор Росії. Це дійсно є спірним моментом у цій ситуації. Однак зазвичай, якщо судно було зареєстроване десь ще, держава, що здійснює огляд, не стала б просто ігнорувати цей факт.

Таким чином, дії США були наслідком досить розширювального тлумачення своїх повноважень і одночасно створювали ризик конфронтації з державою прапора – в даному випадку з Росією. У Росії є й інші причини заохочувати перереєстрацію суден. Деякі держави «зручних прапорів» заявили, що не хочуть мати справу з санкціями проти Росії, і тому більше не приймають під свій прапор танкери «тіньового флоту».

В результаті спостерігається свого роду дрейф реєстрацій у бік Росії. Побоювання з приводу дій США або ризику атак морських безпілотників також сприяли тенденції переходу танкерів «тіньового флоту» під російський прапор. Але це судно, Marinera, або Bella, як воно називалося раніше – перейшло під російський прапор дуже швидко, вже в морі, і явно тому, що його власники розуміли: США вже відмітили його для себе як «проблемне»».

7 січня Південне командування Збройних сил США повідомило про затримання в Карибському морі ще одного танкера – M Sophia, який, як зазначається, не має реєстрації у жодній країні. Він перебуває у санкційних списках США як імовірне судно російського «тіньового флоту». Він також був затриманий у міжнародних водах. Повідомляється, що його ескортують до узбережжя США. Таким чином, з 10 грудня США загалом захопили чотири танкери, які або прямували до Венесуели, або перевозили венесуельську нафту.

Позиції США та Росії

• Речниця Білого дому Керолайн Левітт заявила, що танкер Marinera розглядався як частина «венесуельського тіньового флоту», який перевозив підсанкційну нафту. Судно визнали «бездержавним», оскільки воно «використовувало підставний прапор». На судно було видано ордер на арешт, на підставі чого танкер затримали.
• Міністр оборони США Піт Гегсет повідомив, що «блокада санкціонованої та незаконної венесуельської нафти залишається в силі в будь–якій точці світу».
• Генпрокурор США Пем Бонді зазначила, що американський Мін’юст стежить за ще кількома суднами «на предмет аналогічних заходів примусового характеру».
• Мінтранс Росії висловив незгоду із затриманням танкера, посилаючись на міжнародні норми: «Відповідно до норм Конвенції ООН з морського права 1982 року у водах, у відкритому морі діє режим свободи судноплавства і жодна держава не має права застосовувати силу щодо суден, належним чином зареєстрованих у юрисдикціях інших держав».
• МЗС РФ, своєю чергою, 7 січня заявило, що серед членів екіпажу судна є російські громадяни, і зажадало від США «забезпечити гуманне і гідне поводження з ними, неухильно дотримуватися їхніх прав та інтересів, а також не перешкоджати їхньому швидкому поверненню на батьківщину».
• 8 січня МЗС Росії розширило свій коментар і назвало арешт танкера Marinera та його екіпажу незаконною силовою акцією, «грубим порушенням основоположних принципів і норм міжнародного морського права, а також свободи судноплавства».