Зеленський у Давосі закликав компанії й держави долучитися до відбудови України і нагадав про санкції
Президент України Володимир Зеленський дистанційно виступив зі зверненням до з’їзду Всесвітнього економічного форуму в Давосі.
Він назвав переломним момент, який наразі переживає Україна і світ.
«Зараз такий момент, коли вирішується, чи пануватиме в світі груба сила. Якщо пануватиме, то наші думки їй нецікаві. І в Давосі ми можемо більше не збиратися, бо для чого? Груба сила не шукає нічого, окрім підкорення тих, кого хоче підкорити», – сказав Зеленський.
Він також висловив думку, що російське вторгнення не почалося б, якби Захід запровадив проти Росії превентивні санкції, як закликав Київ торік на тлі концентрації російських військ на кордоні.
Президент закликав посилювати санкції зараз, не чекаючи застосування нових видів зброї.
«Не чекайте застосування Росією спеціальної зброї, хімічної, біологічної, не дай Боже, ядерної. Не створюйте в агресора враження, нібито світ не чинитиме достатнього спротиву. Захищайте одразу по максимуму свободу і нормальний, корисний для всіх порядок у світі», – заявив він.
Серед таких санкцій Зеленський назвав ембарго проти російської нафти, блокування російських банків та відмову від російського ІТ-сектору та російських товарів.
«Це має бути такий прецедент санкційного тиску, який ще десятиліттями переконливо працюватиме на підтримання миру. Потрібно створити прецедент повного виходу всіх іноземних бізнесів з російського ринку, щоб ваші бренди не асоціювалися з воєнними злочинами, щоб ваші офіси, рахунки, товари не використовувалися воєнними злочинцями у їхніх кривавих інтересах. Цінності повинні мати значення», – вважає Зеленський.
Він запропонував компаніям, які залишили російський ринок, продовжити працювати в Україні, а також закликав долучитися до післявоєнної відбудови.
«Обсяг робіт – колосальний, маємо більше ніж пів трильйона доларів збитків, десятки тисяч об’єктів зруйновані. Потрібно відбудувати цілі міста, цілі галузі, і ми пропонуємо спеціальну, історично вагому модель відбудови, коли в кожної з країн партнерів, або міст чи компаній-партнерів буде історична можливість взяти шефство над тим чи іншим регіоном України, містом, громадою або галуззю. Велика Британія, Данія, ЄС та інші провідні міжнародні суб’єкти вже обрали для себе конкретний напрямок для шефства при відбудові», – розповів Зеленський.
Він висловив сподівання, що держави-партнери України та провідні компанії світу матимуть пропозиції для конференції з відновлення України в Лугано. Як заявив раніше президент Швейцарії Ігнаціо Кассіс, така конференція відбудеться в липні.
Читайте також: Що буде з українським зерном та чи зможе воно потрапити на світовий ринок?
Масштабна війна Росії проти України
24 лютого 2022 року Росія атакувала Україну на землі і в повітрі по всій довжині спільного кордону. Для вторгнення на Київщину із наміром захопити столицю була використана територія Білорусі. На півдні російська армія, зокрема, окупувала частину Запорізької та Херсонської областей, а на півночі – райони Сумщини та Чернігівщини.
Повномасштабне вторгнення президент РФ Володимир Путін називає «спеціальною операцією». Спочатку її метою визначали «демілітаризацію і денацифікацією», згодом – «захист Донбасу».
Російська влада заявляє, що армія не атакує цивільні об’єкти. При цьому російська авіація, ракетні війська, флот і артилерія щодня обстрілюють українські міста. Руйнуванням піддаються житлові будинки та об’єкти цивільної інфраструктури у Маріуполі, Харкові, Чернігові, Житомирі, Сєвєродонецьку, а також у Києві й інших українських містах і селах.
На початок квітня Україна і країни Заходу оцінювали втрати Росії у війні в межах 15-20 тисяч убитими. Кремль називає у десять разів меншу цифру, хоча речник Путіна визнав, що втрати «значні». У березні Україна заявила про 1300 загиблих захисників. Президент Зеленський сказав, що співвідношення втрат України і Росії у цій війні – «один до десяти».
Не подолавши опір ЗСУ, вцілілі російські підрозділи на початку квітня вийшли з території Київської, Чернігівської і Сумської областей.
Після звільнення Київщини від російських військ у містах Буча, Ірпінь, Гостомель та селах області виявили факти масових убивств, катувань та зґвалтувань цивільних, зокрема дітей. Українська влада заявила, що Росія чинить геноцид. Країни Заходу беруть участь у підтвердженні фактів масових убивств. РФ відкидає звинувачення у воєнних злочинах, а вбивства у Бучі називає «постановкою».
Пізніше факти катувань та убивств українських громадян почали відкриватися чи не у всіх населених пунктах, які були під російською окупацією.
Управління верховного комісара ООН із прав людини зафіксувало 8189 випадків загибелі чи поранення цивільних людей в Україні від початку повномасштабного вторгнення Росії: 3838 загиблих і 4351 поранений. Це данівід 24 лютого до півночі 19 травня. Реальні цифри – значно вищі, наголошують в ООН.