Житло в окупації: хто зможе отримати компенсацію за втрачене майно?

Верховна Рада України ухвалила у першому читанні законопроєкт про порядок компенсації за знищене майно на окупованих територіях. Згідно з документом, якщо нерухомість розташована на територіях ведення активних бойових дій або в окупації, власник такого майна може подати заяву про надання компенсації.

Що ще передбачає новий законопроєкт? Чи буде нова житлова політика спонукати жителів окупованих територій відмовлятися від своїх помешкань? Про це читайте в матеріалі проєкту Радіо Свобода «Новини Приазовʼя».

• У пояснювальній записці до законопроєкту сказано, що після початку повномасштабної війни 4,9 мільйона українців були вимушені переміститися до нових громад. Внаслідок бойових дій чи окупації вони втратили своє майно, зокрема, нерухоме.
• Законопроєктом пропонується полегшити процедуру отримання компенсації за майно. Власник зможе подати заяву про відшкодування за прописаною процедурою, але без вимоги надати фото- і відеодокази майна до або після знищення чи пошкодження.
• Фізичний огляд об’єктів також проводити не будуть. У такому разі власник майна під час заповнення заяви на компенсацію відмовляється від права власності на таке майно на користь держави. Прийняття проєкту закону спрямоване на підтримку соціально-економічного становища внутрішньо переміщених осіб, подальшої адаптації і швидшої інтеграції в нові територіальні громади, написано у пояснювальній записці.
• Йдеться про об’єкти нерухомого майна на землях, включених до переліку територій, на яких ведуться бойові дії, або окупованих Росією – його затверджує Міністерство з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій.

«Кілька форматів територій»

Народний депутат України, один з ініціаторів цього законопроєкту Ярослав Юрчишин розповів «Новинам Приазов’я», що зараз є певна неузгоджена політика щодо територій, які перебувають під контролем української влади та тих, що в окупації. На думку депутата, наразі важливо, щоб власники помешкань, які залишилися на окупованих територіях, незалежно від того, як буде розвиватися війна, могли претендувати на компенсацію з боку держави.

«У нас є зараз фактично кілька юридичних форматів територій. Це ті, які не перебували взагалі в режимі окупації, це ті, які були деокуповані, і ті, які перебувають в окупації. Незалежно від того, де знаходиться помешкання, де знаходиться житло, де знаходиться приміщення, яким користується громадянин України, ми маємо знайти механізм, як підтримати людину. Бо відповідальність за те, що Росія здійснює агресію відносно України, звісно, повністю на російській державі, але ми як держава маємо на той період, поки ми не можемо ефективно здійснювати управління на тих територіях, які окуповані, так само підтримати людей», – зазначив він.

Депутати зацікавлені у тому, щоб напрацювати політику, що дозволить підтримати людей, які виїхали з окупації на підконтрольну Україні територію, каже Юрчишин. Але головною проблемою є обмеженість держави у ресурсах, які можна спрямувати на компенсації для таких людей.

«Залежно від багатьох факторів, від ситуації на фронті, від міжнародної фінансової допомоги, від економічної активності в межах України, ми можемо або зараз, або з певним часовим дисконтом відкладено підтримати тих людей, які постраждали від окупації. Звісно, ті, хто постраждали більшим чином, в тих, в кого є або руйнація, або часткова руйнація помешкання – це перша лінія допомоги. Ми вже маємо досвід деокупації Київської, Чернігівської, Харківської, Херсонської областей, де ми можемо оцінити і руйнування, і фактор допомоги», – пояснив він.

Втім, якщо брати території, які окуповані вже тривалий час – такі як Крим, Донецька і Луганська області, в української держави немає змоги повністю перевірити стан помешкання, стан руйнації або пошкодження, тому в межах, який дозволяє наявний фінансовий стан, так само розглядається можливість компенсації чи підтримки переселенців, додав депутат.

Наразі важливо переконати західних партнерів, щоб вони передавали Україні заморожені російські активи – понад 300 мільярдів євро. Ці кошти могли б іти на компенсації людям, які втратили житло, зауважив Юрчишин.

«На даний момент ми розуміємо, що європейські партнери готові спрямувати на відшкодування лише відсотки від використання цих коштів. Тому зараз пріоритет становить відшкодування втрат того, що втрачено, того, що не підлягає відновленню. А ми в принципі, будемо робити все як держава для того, щоб компенсувати все, що втратили наші громадяни у зв’язку з російською агресією», – запевнив депутат.

«Втримати людей в Україні»

Міський голова Нової Каховки, виконувач обов’язків голови Херсонського регіонального відділення Асоціації міст України Володимир Коваленко, зазначив, що людей, які виїхали з окупації, важливо втримати в Україні. Для цього, на його думку, і потрібна зрозуміла житлова політика.

«Тому що головна ж мета, щоб ці люди – 4 мільйони (переселенців) не почали мігрувати далі до тих 8 мільйонів, що перебувають у Європі чи в Америці. Треба людям розуміння, в якій ситуації вони можуть залишатися. Або людина повернеться на деокуповану територію і, можливо, що не зруйнується її будинок, або їй відбудують зруйнований будинок, або їй дадуть нове житло на території, яка підконтрольна Україні, і вона вже вирішить, що буде жити тут і нікуди не поїде більше. Плюс потрібна компенсація якась за втрачене майно, особливо, якщо це бізнес», – вважає Коваленко.

Важливо, що у новому законопроєкті йдеться не лише про пошкоджене житло, яке залишилося в окупації, а і про вціліле, каже він.

«Можливий варіант відмови або передачі державі майна. Ось в окупованій Новій Каховці я відмовляюсь від свого майна і нібито там передаю квартиру в державу власність. Держава мені має компенсувати або у вигляді сертифіката, або в якості якоїсь конкретної суми коштів, для того, щоб я мав можливість набути це житло на території України, де не ведуться бойові дії», – каже міський голова.

Щоб люди не поверталися в окупацію

Новий механізм компенсації житла також спрямований на те, щоб люди не поверталися в окупацію, додав Коваленко. За його словами, причиною того, що люди їдуть знову на захоплені території, є відсутність коштів на нову домівку для себе, а також тривалість війни.

«Отакі міста в глибині, як Скадовськ, це ж і мер Маріуполя підтвердив, туди багато людей повертаються. Тому що вони спробували долі тут. А коли в тебе немає матеріального статку і ти не можеш це питання вирішити, ти в глухому куті. А там все-таки хоч якесь своє житло є. Тому є такі люди, які ризикують і повертаються. Всі ці моменти врахували в законопроєкті за ініціативи та підтримки асоціації (міст України – ред.), знайшли розуміння і в народних депутатів, і у профільного міністерства», – зазначив він.

«Компенсація не тільки за житло»

Заступник голови Бердянської районної ради Віктор Дудукалов зазначив, що такий механізм компенсації перш за все потрібен людям, які виїхали на підконтрольну Україні територію. Втім, цілком імовірно, що він буде спонукати повертатися до України і тих, хто перебуває за кордоном.

«Така програма була б непоганою з точки зору досвідчених внутрішньо переміщених осіб, які

по світу, потинялися по Україні й розуміють, що треба якось визначитися. І якщо держава скаже, що ми не деокупуємо територію через тиждень або через рік, то багато внутрішньо переміщених осіб замислилися б над тим, щоб десь знайти свій постійний куточок, який можна облаштувати як вже своє. Тому, що багатьох, це дуже напружує – мешкати, так би мовити, на валізах. Це проблема внутрішньо переміщених осіб і тих, хто в Україні, і тих, хто за кордоном. Тому багато людей про це замислилися б, це 100%», – каже він.

Людям, які виїхали з окупованих територій, варто компенсувати не лише житло, а й інші активи, які вони втратили, вважає посадовець.

«Якщо навіть компенсація буде щодо житла та нерухомості, то тут питання повинно стояти так, щоб повернути людям не тільки житло, а загалом якість і стандарт життя, які були у них до війни. Люди втратили і комерційну нерухомість. І сьогодні закрити просто питання з житлом – це буде не зовсім правильно, тому що люди за ці два роки втратили ще багато чого. Якщо ми беремо Бердянськ, це неймовірна кількість курортної нерухомості, яка третій рік повинна була б приносити доходи. Чи буде компенсація такого бізнесу і такого активу як нерухомість бізнесова? Не тільки курортна, а загалом бізнесова: магазини, склади, що завгодно», – зауважив він.

Територія без життя?

Ще один аспект, на думку Дудукалова, про який варто подумати заздалегідь, – що буде з територіями після деокупації, якщо власники житла облаштуються в інших регіонах і не повернуться до своїх домівок.

«Я знаю таких багато, коли люди вже не повернуться. І залишається порожнє місто із порожнім житлом, яке належить державі. Чи готова буде держава щось з цим робити? Що це буде потім? Продаж за безцінь тої нерухомості? Чи вона просто буде порожньою, чи ми перетворимося на якусь територію без життя? Як туди потім повертати життя, на цю територію? Чи зможе держава дати ладу тій нерухомості, яку вона теоретично може поміняти із власниками на нерухомість на підконтрольній Україні території?» – зазначив він.

«Відкрита дискусія»

Радниця голови Асоціації міст України, народна депутатка України VII та VIII скликань, Оксана Продан зазначила, що головне у питанні компенсації житла – це зафіксувати його втрату. Такий механізм передбачений у законопроєкті, який ухвалено у першому читанні.

За її словами, люди, які виїхали з ТОТ, втратили можливість скористатися своїм житлом. Цей факт треба юридично зафіксувати.

«Дайте людям право або позиватися до РФ про відшкодування, або отримати сертифікат і купити квартиру в будь-якій іншій громаді, або будуватися. Але дайте право людям зафіксувати втрату житла. Далі будемо шукати разом гроші, будемо шукати з міжнародними партнерами, будемо судитися за РФ. Немає значення, але зафіксувати втрату житла держава зобов’язана. І цей законопроєкт дає таке право», – наголосила Продан.

Вона також зауважила, що людина, може, і не захоче отримувати компенсацію чи сертифікат на нове житло, адже це автоматична відмова від можливих претензій на своє майно.

Важливо, щоби законом надалі була передбачена черговість, у якій людям надаватимуться компенсації, вважає експертка. Після фіксації суми збитків можна буде залучати кошти для відшкодувань.

«Ми повинні розуміти, під що нам потрібні гроші, і тоді гроші знаходити. Формувати, знаходити партнерів для пошуку грошей. До тих пір, поки не зафіксовано вилучення житла, ми не можемо під нього шукати гроші. Тому дуже важливо зрозуміти, зафіксувати це юридично. Далі визначати процедури, хто, в якому порядку має отримувати сертифікат від держави: той, хто проживає на території України, чи той, хто виїхав з України, молодий спеціаліст чи людина, яка має вже досвід, яка відпрацювала на цю країну і має від держави мати вже якісь пільги. Це величезна дискусія, але законопроєкт, який є у парламенті, цю дискусію відкриває», – додала вона.

• В Україні працює кілька програм з відновлення та відбудови житла під час повномасштабного вторгнення. Так на звільненій частині Херсонщини працює проєкт відбудови регіону «Пліч-о-пліч». Повідомлялось, що громадам 26 населених пунктів відбудувати пошкоджене житло та соціальні об’єкти допоможуть 15 областей України. «Пліч-о-пліч» – це проєкт відновлення на рівні громада-громаді або регіон-регіону.
• єВідновлення – електронний сервіс, через який українці, чиї будинки, квартири та інші житлові приміщення зазнали руйнувань внаслідок бойових дій, можуть оформити компенсацію за зруйноване житло. Ця програма дає можливість отримати гроші на відновлення зруйнованого житла. Кошти можна використати на закупівлю будівельних матеріалів або оплату будівельних робіт. Також можна взяти житловий сертифікат, який дозволяє придбати нову домівку – у забудовника чи на вторинному ринку.
• За даними Світового банку, на повоєнне відновлення України буде потрібно щонайменше 411 мільярдів доларів.