Путін через стан економіки критикує Центробанк РФ. Набіулліна відповіла

Те, що економіка Росії почала буксувати, не було таємницею для тих, хто пильно за нею стежив.

Те, що вона фактично різко гальмує, якщо не переходить у зворотний рух, стало більшою несподіванкою – вочевидь, навіть для президента Володимира Путіна, який минулого тижня на засіданні в Кремлі, трансляцію якого спеціально зробили публічною для максимального ефекту, розкритикував своїх головних економічних радників.

Серед тих, хто опинився під прицілом гніву Путіна, – Ельвіра Набіулліна, очільниця Центрального банку Росії, яка відіграє ключову роль у підтриманні роботи економіки величезної країни, яка п’ятий рік веде повномасштабну війну проти майже у тридцять разів меншої за площею України.

Тепер питання полягає в тому, чому розкритикували Набіулліну, яка обіймає цю посаду вже майже 13 років, чи вона втратила довіру керівництва Кремля?

І якщо так, то що вони планують далі робити.

«Її відставка зараз не просто продемонструє слабкість, – зазначила Олександра Прокопенко, колишня радниця Центрального банку, нині наукова співробітниця берлінського Центру Carnegie Russia Eurasia. – Це підірвало б єдину інституційну опору, яка зберігала довіру ринків і утримувала стабілізацію інфляції на правильному курсі».

«Якщо її звільнять, усю бізнес-екосистему охопить паніка», – сказав Ніколас Бірман-Трікетт, аналітик з політичних ризиків і сировинних ринків та колишній науковий співробітник американського Інституту досліджень зовнішньої політики.

У Кремлі «можуть хотіти нижчих ставок, але вони також розуміють, що людина, яка погоджується на все, була б катастрофою».

Набіулліна «є одним із небагатьох позитивних аспектів російського економічного керівництва та економіки загалом», – сказав Річард Портес, професор економіки Лондонської бізнес-школи, який брав участь разом із Набіулліною у панельній дискусії в Санкт-Петербурзі у 2019 році.

«Немає нікого більш кваліфікованого, ніж вона, щоб очолювати Центральний банк Росії, і будь-яка заміна буде гіршою»

Путін «може скільки завгодно дорікати. Це не покращить стан російської економіки, який є доволі катастрофічним, – сказав Портес. Думаю, йому є про що турбуватися».

Центральний банк не відповів на електронні запити з проханням про коментар.

«Тепер усі усвідомлюють, наскільки все погано»

Із моменту повномасштабного вторгнення в Україну у 2022 році основним рушієм зростання валового внутрішнього продукту (ВВП) Росії є переважно військові витрати.

Кремль переорієнтував країну на воєнну економіку, витрачаючи рекордні суми на мобілізацію та утримання військових, а також на будівництво заводів і транспортних мереж для виробництва зброї, танків, літаків і дронів та їх постачання на фронт.

Як і протягом двох десятиліть до повномасштабної війни, Кремль фінансував цю економічну переорієнтацію за рахунок експорту нафти й газу, попри зусилля Заходу перекрити ці доходи.

Дефіцит робочої сили, спричинений тим, що чоловіків приваблюють високі зарплати для участі у війні проти України, підштовхнув зростання заробітних плат, що, своєю чергою, спричинило зростання інфляції і змусило Центральний банк підвищити процентні ставки.

Це спрацювало, але поставило у скрутне становище як підприємства, які дедалі частіше не виконують своїх боргових зобов’язань, так і споживачів, яким важко встигати за зростанням цін на товари.

Які офіційні цифри?

За даними російськогоуряду, минулого року темпи зростання ВВП різко сповільнилися: з 4,9 % у 2024 році до лише 1 % у 2025 році.

Проте за перші два місяці 2026 року економіка скоротилася на 1,8 %, що Путін відзначив під час засідання в Кремлі. Чиновники також сигналізують, що прогноз на 2026 рік – наразі 1,3 % зростання – невдовзі може бути знижений.

«Економічне уповільнення і перспектива того, що Росія може перейти до негативного зростання, не є несподіванкою для тих, хто уважно стежив за ситуацією», – вважає наукова співробітниця програми «Росія та Євразія» у центрі Карнеґі Олександра Прокопенко.

«Єдині, для кого це може бути новиною, – це ті, хто сприйняв зростання на рівні 4,9% у 2024 році буквально, не замислюючись, що саме його зумовило»

«Тепер усі починають усвідомлювати, наскільки все погано; просто знадобилися роки війни, щоб до цього дійти», – сказав Бірман-Трікетт. «Система вже фактично не здатна до самокорекції».

Ця зміна вже відображається у фіскальних показниках: дефіцит федерального бюджету стрімко зріс до 4,5 трильйона рублів (60 мільярдів доларів) – удвічі більше, ніж за аналогічний період минулого року – на тлі падіння доходів від експорту нафти.

Через сильний рубль, високі процентні ставки, дефіцит робочої сили та бюджетні обмеження резерви російської економіки «багато в чому вичерпані», цитує щоденна газета «Независимая газета» слова міністра економіки Максима Решетнікова, висловлені ним на бізнес-форумі у Владивостоці на минулих вихідних.

Разом із Решетніковим, прем’єр-міністром Росії Михайлом Мішустіним та іншими міністрами Набіулліна була помітною фігурою на засіданні 15 березня із Путіним, який, судячи з усього, натякав, що його ввели в оману щодо жахливого стану економіки.

«Я сподіваюся почути детальні доповіді про те, чому макроекономічні показники не відповідають очікуванням не лише експертів та аналітиків, а й фактичним прогнозам уряду та Центрального банку», – сказав очільник Росії.

Військова розвідка Швеції, так і головна розвідувальна служба Німеччини вважають, що уряд маніпулює даними, занижуючи масштаб економічних проблем країни, повідомляє «Financial Times»

«Хто останнім із ним розмовляв»

Однак, Прокопенко вважає, що не варто надто буквально сприймати цю зустріч Путіна з урядом і Центробанком Росії, називаючи її продуманою постановкою.

«Одна з постійних рис стилю управління Путіна полягає в тому, що той, хто останнім із ним говорив, формує його бачення проблеми», – сказала дослідниця.

«Те, що цей тиск публічно спрямовується на економічний блок, не є чимось незвичним – саме так Кремль управляє внутрішніми напруженнями. Це не обов’язково свідчить про зміну курсу політики чи перерозподіл повноважень у сфері монетарної політики»

Минулого літа впливові представники бізнесу та банківського сектору почали публічно попереджати про ризик «стагфляції» – стану, коли економіка страждає від низьких темпів зростання, високої інфляції та високого рівня безробіття.

Бізнес-лідери спрямували свій гнів на Набіулліну, чиї підвищення процентних ставок були покликані стримати стрімке зростання інфляції, але обтяжили бізнес кредитами, рефінансування яких було надто дорогим.

Минулого тижня директор ливарного заводу на півночі Росії забив на сполох, заявивши, що економіка стоїть на порозі «катастрофічної події», а уряд серйозно відірваний від реальності.

У грудні аналітичний центр, пов’язаний із міністром оборони Андрієм Бєлоусовим, попередив про можливу банківську кризу до жовтня, якщо кількість «поганих» кредитів продовжить різко зростати.

Наступного дня після догани Путіна Набіулліна дала відверту оцінку проблем, що гальмують економіку: не вистачає робітників, що, за її словами, є безпрецедентним явищем у сучасній російській історії.

Попри критику, Набіулліна, чию спробу піти у відставку одразу після вторгнення в Україну, за повідомленнями, відхилив Путін, продовжує дотримуватися свого курсу – що, за словами експертів, частково свідчить про підтримку з боку Путіна.

Згідно із законом, термін її повноважень на посаді голови Центрального банку закінчується протягом року. Прокопенко зазначила, що навряд чи Путін замінить її до цього часу.

«Цікавіше питання полягає в тому, що станеться під час продовження повноважень: чи будуть політичні умови через рік робити незалежного керівника [Центрального банку] більш чи менш зручним для Кремля», – сказала вона.

«Як я кажу, вона – одна з небагатьох захисниць стабільності в російській економіці», – зазначив Портес.