Блокада кордону Польщі з Україною: що відбувається та чого очікувати
ВАРШАВА – Рівно тиждень триває блокування польськими перевізниками кордону. За інформацією українських прикордонників, станом на 15:00 на пункті пропуску «Медика-Шегині» скупчилося найбільше вантажівок – 1300. У черзі на переході у Гребенному стоїть 500 машин, на Корчовій – 490. Потік вантажного транспорту через польсько-український кордон знизився у десять разів, за офіційними даними. Якщо раніше за зміну на одному пункті оформляли приблизно три сотні вантажівок, то під час блокування лише 30.
«Сьогоднішні переговори не принесли успіху»
Сьогоднішні чотиригодинні переговори з польськими перевізниками не принесли успіху. На середу запланована тристороння зустріч
Чотири години тривали сьогодні, 13 листопада, переговори заступника міністра розвитку громад територій та інфраструктури України Сергія Деркача з польськими перевізниками у Дорогуську, але позитивних результатів розмова не принесла. Про це Радіо Свобода повідомив один з учасників переговорів, український підприємець Віктор Козак. За його словами, ані польські мітингарі, ні українська влада не йдуть на поступки. У середу переговори продовжаться вже в тристоронньому форматі, каже він.
«Сьогоднішні чотиригодинні переговори з польськими перевізниками не принесли успіху. На середу запланована тристороння зустріч. Представники ЄС, українська сторона і польська сторона. Багато вимог, які мають польські перевізники, стосуються ЄС. Швидше за все, ця зустріч відбудеться у Варшаві», – повідомив Віктор Козак.
Із 11 листопада у черзі перед пунктом пропуску «Медика-Шегині» (єдиний КПП, який не блокують польські перевізники) стоїть українець Ігор Марценюк. Чоловік зазвичай не їздить у рейси, бо є власником фірми з перевезення, але цього разу довелося підмінити працівника. З Гданська до Вінниці Ігор Марценюк везе скло. До КПП йому залишається 14 кілометрів, припускає, що зможе перетнути кордон у середу.
Їм в Європу економічно вигідніше їздити. Блокада шкодить їхньому бізнесу
«Вимоги польських перевізників частково незаконні та несправедливі, а частково взагалі не лежать в площині вирішення ані уряду Україні, ані Польщі. Такі речі, які вони вимагають, наприклад, повернення дозволів – це питання до Європейської комісії, і на це ні Україна, ні Польща ніяк не вплинуть. Блокада шкодить і українському, і польському бізнесу. Польському, мабуть, більше. Я в черзі не помітив польських вантажівок, а це означає, що вони простоюють, не працюють. З іншого боку, останнім часом поляки рідко до нас їздять, тому що небезпека і відносно низькі фрахти. Їдучи в Європу, вони більше заробляють, тому, як на мене, це така їхня трохи сумнівна вимога, що вони б хотіли заробляти на ринку України. В Європі і ставки вищі, їм в Європу економічно вигідніше їздити. Але те, що блокада шкодить їхньому бізнесу, то однозначно. Якщо раніше левова частка контейнерних перевезень велася через чорноморські порти, зараз вони закриті, відповідно, «перевалка» здійснюється через порти Ґданська і Ґдині. Щонайменше на цій самій «перевалці» вони заробляють, і чим більше вони контейнерів перевантажать в автомобілі, тим більше вони зароблять. Чим більше машин проїде по їхній дорогах, тим більше заплатять, бо ж плата за дороги знімається до скарбниці Польщі. В будь-якому випадку це їхні заробітки», – каже Ігор Марценюк.
На думку підприємця, якщо найближчим часом не вдасться домовитися з польськими перевізниками і зняти блокаду, то двомісячний страйк може призвести до колапсу – в Україну не доїжджатимуть вчасно вантажі, так само буде затримка у міжнародних поставках з України.
«Я не думаю, що будь-які активісти можуть висувати якісь вимоги до сусідньої держави, це на мій «хлопський розум». Це на урядовому рівні мали б якісь комісії зустрічатися і узгоджувати. Якщо протестувальники можуть озвучити свої вимоги, уряд Польщі міг би проаналізувати, якось трошки «пофільтрувати», привести ті вимоги до ладу і вийти з пропозиціями, сісти і обговорити. Ми, водії, до того не причетні, і ми б теж могли заблокувати польські машини на території України, але ми ж того не робимо», – каже український перевізник.
«Ще немає польського уряду, нема з ким проводити переговори»
Зараз виконати вимоги польських перевізників неможливо хоча б тому, що нема з ким домовлятися. Про це в інтерв’ю Радіо Свобода сказав президент польсько-української господарської палати, колишній міністр економіки Польщі Яцек Пєхота. За його словами, перевізникам варто було б відтермінувати страйк до моменту, поки в Польщі створять новий уряд. «Зараз ще немає польського уряду, тобто зараз де-факто нема з ким проводити переговори. А тому виникає риторичне питання: «Кому вигідний такий протест?». Я вважаю, що це удар в спину Україні, яка зараз бореться. Мова йде про доходи країни, яка у війні, яка втрачає «фінансову кров», яка потрібна на утримання армії, суспільства, бюджетної сфери. І в такий момент перекрити можливість проводити нормальну економічну діяльність для українських підприємців це ніж в спину Україні», – підкреслює експерт.
На думку Яцека Пєхоти, більше збитків від блокади кордону несе українська сторона. «Ця ситуація свідчить про слабкість польської держави, яка дозволяє групі перевізників заблокувати зовнішній кордон ЄС. Я розумію проблему польських перевізників і те, що вони потерпають від нерівної конкуренції з українськими перевізниками, але форма протесту, яку вони обрали, я не схвалюю», – наголошує Яцек Пєхота.
«Не розділяти, а обʼєднувати»
На запитання Радіо Свобода, яка галузь після фермерів і перевізників може зорганізувати схожі протести, експерт відповідає: «Будь-яка».
«Дорога України до ЄС може спричинити багато конфліктів щодо конкуренції, але я апелюю до польської сторони, до польських перевізників: «Пам’ятаймо, в якій ситуації були ми, коли йшли до ЄС, а Захід захищався від польської конкуренції. Треба якомога скоріше сідати за стіл переговорів і випрацювати такі перехідні умови на шляху України до ЄС, адже ми маємо такий досвід з 2004 року», – радить Пєхота.
11 листопада у місті Хелм помер український водій, який очікував на перетин кордону. Тіло 54-річного чоловіка знайшли у кабіні машини на одній із стоянок неподалік кордону у Дорогуську. Про це повідомив заступник міністра інфраструктури України Сергій Деркач. За його словами, остаточну причину смерті має повідомити польська прокуратура після вивчення всіх деталей, проте наразі немає підстав вважати, що смерть сталася через неприродні причини.
Наприкінці минулого тижня у Корчовій із польськими протестувальниками і українськими водіями зустрілися генеральний консул у Любліні Олег Куць і посол України у Польщі Василь Зварич.
«Всі зусилля зараз спрямовуємо для припинення протесту і скасування обмежень на рух вантажного автотранспорту. Кордон має бути недоторканними у всіх відношеннях, не розділяти, а обʼєднувати наші дружні країни – Україну і Польщу», – написав у соцмережах після зустрічі Василь Зварич.
За інформацією польських медіа, з мітингарями 11 листопада також зустрічалися представники польського Міністерства інфраструктури. Переговори тривали три години, але жодного результату не принесли.
Польські перевізники заблокувати три з чотирьох пунктів пропуску польсько-українського кордону 6 листопада. У такий спосіб вони протестують проти, на їхню думку, надмірної конкуренції після лібералізації міжнародних перевезень між Україною та ЄС. Одна з головних вимог польських перевізників – скасувати транспортний безвіз для України, тобто повернути необхідність отримання дозволів на вантажні перевезення для українських компаній. Торік у червні Європейський союз на час російсько-української війни скасував необхідність отримання українськими перевізниками відповідних дозволів для здійснення двосторонніх і транзитних перевезень в країни ЄС. Тобто, українські перевізники вже більше ніж рік здійснюють перевезення в Європу на тих самих умовах, що й польські – без спеціальних дозволів.
Страйк польських перевізників підтримує партія «Конфедерація», яка увійшла до новобраного парламенту і яка під час зернової кризи активно підтримувала польських фермерів. Блокування кордону організували окремі перевізники, деякі колеги їх не підтримують і у соцмережах висловлюють протилежні думки.