19.11.2026

Через удари РФ. Харчові гіганти призупиняють роботу в Україні. Наслідки для економіки

Від Онлайн Кредит

Одразу кілька великих підприємств харчової промисловості України оголосили про призупинення своїх виробництв. Причина – російські удари. Українські аграрії уже заявили, що незасіяною може залишитися п’ята частина полів – урожай нікуди збувати.

Як це впливає на економіку?

Дослідила телевізійна та онлайн-мережа «Настоящее время» (створена Радіо Свобода для російськомовної аудиторії).

У компанії «Кернел» – найбільшому в Україні виробнику соняшникової олії, який володіє одразу чотирма торговельними марками, відомими кожному українцю, та ключовому експортеру зернових культур – заявили: через російські атаки вони зупиняють виробництво.

Як пояснили в компанії, олійно-екстракційне виробництво – це безперервний технологічний цикл із підвищеною пожежною небезпекою, і влучання в обладнання, що працює, створює пряму загрозу масштабної пожежі та небезпеки для життя працівників.

Два роки на реалізацію зерна

Сім заводів «Кернел» розраховані на переробку 4 млн тонн соняшнику на рік: на них припало майже 30% переробки в Україні. Компанія також забезпечувала третину експорту соняшникової олії країни та майже десяту частину світового споживання.

Водночас проблеми в компанії почалися ще до припинення виробництва: із липня продажі олії скоротилися на 48%, оскільки відвантажувати її стало складніше через зупинку роботи портів.

«Кернел» не єдиний. Про зупинку роботи через російські удари заявили одразу на кількох великих підприємствах харчової промисловості: завод «Олейна» в Дніпрі, компанії «Королівський смак» і «Дельта Вілмар».

Українські аграрії підрахували й зрозуміли: зібрану продукцію просто нікуди подіти. Поки порти для експорту перекриті, для внутрішнього ринку зібраного – із надлишком. Щоб вивезти бодай уже наявний урожай наземними коридорами, як це робиться зараз, потрібно два роки.

«Кожна компанія обрала стратегію переходу в режим економії. Зважаючи на те, як минула посівна озимих, ми можемо говорити про негативний сценарій: можуть залишитися незасіяними близько 5 млн гектарів. У нас традиційно засівається близько 28 млн», – пояснює генеральний директор Українського клубу аграрного бізнесу Олег Хоменко.

«Паралельно зростає інфляція. Це біда»

Російська армія намагається знищити не лише підприємства харчової промисловості та аграрної сфери: логістика, ритейл, важка індустрія – усе це б’є по економіці. Український прем’єр Сергій Корецький у вересні заявив: через російські удари держбюджет може недоотримати півтора мільярда доларів податків.

«Коли верстався бюджет на 2026-й рік, очікувалося, що український ВВП зросте на 2–2,5 відсотка. Сьогодні ми маємо нуль. Нацбанк написав мінус 0,4 у прогнозі. При цьому паралельно зростає інфляція. Це біда», – каже економічний експерт Олег Пендзин.

Українські економісти розділилися на два табори. Песимісти наводять невтішні цифри, оптимісти впевнені: фінансову стабільність вдасться зберегти.

«Поки триває війна, головне для українців – це збереження макрофінансової стабільності. І ця макрофінансова стабільність забезпечується грошима Заходу. Завдяки західній підтримці в середньому по країні збережеться та сама економічна ситуація, плюс-мінус, – вважає інвестиційний банкір Сергій Фурса. – Вона дуже нерівномірна зараз: тому що в Ужгороді все розвивається, а в Києві ресторатори нарікають».

Західна підтримка – це дві третини українського бюджету, і ця частка зростає, каже голова комітету Верховної Ради з питань фінансів Данило Гетманцев. Якщо у 2022 році Україна самостійно покривала 60 відсотків бюджету, то зараз – лише 40.

«Я не хочу жодних апокаліптичних прогнозів. Але ви самі маєте розуміти: якщо дві третини – це те, що нам дають партнери, і якщо вони перестануть нам їх давати, то наслідки… Їх не треба озвучувати вголос, але вони очевидні, – резюмує Гетманцев. – Ми розраховуємо на 52–54 млрд доларів, із яких 32 ще не підтверджені».

За його словами, у Раді тривають постійні дискусії, де можна заощадити. Але економія стосується кількох десятків мільярдів гривень, тоді як дефіцит – кілька трильйонів. Загалом депутат упевнений: фінансову стабільність вдасться втримати, але буде важко.

У рекламному ролику «Кернел» збирають урожай, їздять потяги й вирушають суховантажі. Поки на підприємстві говорять лише про зупинку виробництва, але не про вихід з України. Таку саму політику обрали й решта компаній, які постраждали від російських ударів або ж були повністю знищені.