Чорноморський порт, який може визначити геополітичне майбутнє Грузії: чи оживе Анаклія?

АНАКЛІЯ, Грузія – За 20 років, протягом яких Дата Габелія працював у готелі Anaklia, він спостерігав підйоми і занепад у долі курортного міста на Чорному морі з населенням у 1500 жителів.

У 2000-х роках він бачив, як гроші потікли в Анаклію, коли тогочасний президент Грузії Міхеїл Саакашвілі намагався перетворити її на найкраще місце для відпочинку в рамках проєктів розвитку країни.

Після того, як Саакашвілі втратив владу в 2012 році, новий уряд відмовився від сміливих планів щодо Анаклії, кинувши напризволяще низку напівзбудованих будівель і покинутих пляжних готелів і ресторанів.

Відтоді місто намагалося перетворити себе на місце для чорноморських тусовщиків, влаштовуючи музичні фестивалі та літні рейви. Але з тих пір усі вони переїхали, залишивши місто на заході Грузії.

«За той час, що я тут, тенденція така, що все, здається, рухається назад, а не вперед», – сказав Габелія Радіо Свобода.

Але тепер Анаклія може отримати нову поштовх, цього разу як місце для геополітичних інтриг, які можуть поставити Грузію в епіцентр глобальної конкуренції за торговельні шляхи та інфраструктуру.

Це пов’язано з тим, що уряд відновив амбітний і суперечливий план будівництва глибоководного порту в Анаклії на тлі посиленого інтересу до міжнародної торгівлі внаслідок повномасштабного вторгнення Москви в Україну і накладення західних санкцій на Росію, що змусило транспортні компанії та уряди придивлятися до нових маршрутів.

У разі успіху це може революціонізувати роль Грузії як ключового транзитного пункту між Європою та Азією та послабити статус країни як забутого місця для світової торгівлі.

Майбутнє мегапроєкту також пов’язане з політичними суперечками вдома та геополітичною штовханиною за кордоном щодо того, хто будуватиме порт.

Це може мати далекосяжні наслідки для Тбілісі, оскільки він прагне отримати статус кандидата в Європейський союз, але турбує Брюссель, налагоджуючи тісніші зв’язки з Росією в останні роки, а також все більше звертаючись до китайських компаній для будівництва своєї великомасштабної інфраструктури.

Після відкриття процесу тендеру Анаклія може стати важливим пунктом у визначенні того, чи продовжуватиме Грузія шлях подальшої інтеграції з ЄС і Заходом, чи повернеться до більш тісних зв’язків з Росією та Китаєм.

«Ми перебуваємо в аномальному моменті геополітичного ризику навколо Чорного моря [через] вторгнення Росії», – сказала Радіо Свобода Романа Влагутін, співробітниця Німецького фонду Маршалла та колишня спеціальна представниця ЄС.

«Важко щось планувати, коли ситуація така нестабільна, але ми знаємо, що те, що ми не зробимо, зроблять інші».

Провідною альтернативою уникнення транзиту через Росію є так званий Середній коридор, який з’єднує Китай і країни Центральної Азії з Європою через Грузію та Азербайджан.

Маршрут також викликав підвищений інтерес з боку Брюсселя, який прагне фінансувати стратегічну інфраструктуру, яка виключатиме Росію з її торговельними мережами і буде конкурувати з китайською ініціативою «Один пояс, один шлях» (BRI), глобальним проєктом розвитку вартістю сотні мільярдів доларів, який створює Пекін, збільшуючи свій вплив.

«Якщо [Брюссель] серйозно налаштований на створення Середнього коридору, то ви не можете зробити це без Анаклії», – сказала Влагутін Радіо Свобода.

Стратегічне розташування Грузії на східному узбережжі Чорного моря зробило її особливо важливою для розвитку «Середнього коридору» та висунуло транспортну інтегрованість на перше місце у програмі зовнішньої політики країни.

Але в країні бракує високоякісної інфраструктури, яка поки що стримувала її транзитний потенціал, з довгими чергами вантажівок на її кордонах, а порти в Батумі та Поті працюють майже на межі можливостей, оскільки торгівля вздовж маршруту постійно зростає з 2022 року.

Це призвело до того, що такі організації, як Європейський банк реконструкції та розвитку (ЄБРР) та Світовий банк, попередили, що без глибоководного порту в Грузії, який би дозволив більшим судам транспортувати зростаючі обсяги з більш ефективною швидкістю, ані країна, ані Середній коридор не будуть конкурентоспроможними як глобальний торговий шлях.

На цьому тлі грузинський уряд почав говорити про відновлення проєкту в 2022 році.

Прем’єр-міністр Іраклій Гарібашвілі, який повернувся на посаду в 2021 році для свого другого перебування на посаді глави уряду, сказав, що будівництво порту в Анаклії є «головним і амбітним завданням його уряду» і відкрив тендер для нового запуску проєкту на початку цього року, заявивши, що уряд збереже за собою 51 відсоток акцій.

Цей крок здивував деяких спостерігачів, враховуючи, що попередня спроба консорціуму між грузинським TBC Bank і американською Conti International побудувати глибоководний порт в Анаклії була скасована урядом у 2020 році після того, як роками потопала в суперечках.

Консорціум був заснований у 2017 році банкіром, який став опозиційним політиком Мамукою Хазарадзе, який створив «Lelo для Грузії» в 2019 році. Незабаром після цього йому та його партнеру Бадрі Джапарідзе, який є співзасновником з Хазарадзе Банку TBC – найбільшої приватної фінансової установи Грузії.

Після висунутих звинувачень американський інвестор вийшов, а проєкт зупинився, поки уряд не скасував портовий контракт на 2,5 мільярда доларів. У 2022 році суд визнав Хазарадзе і Джапарідзе винними в шахрайстві, але їх обох звільнили без терміну ув’язнення.

Хазарадзе стверджував, що влада намагалася зірвати проєкт і що справжньою проблемою суперечки є його особистий конфлікт із Бідзіною Іванішвілі, колишнім прем’єр-міністром-мільярдером, який очолює партію «Грузинська мрія», яка перебуває при владі з 2012 року.

У грузинських ЗМІ також поширювалися припущення про те, що Росія чинила тиск на Тбілісі, щоб він припинив цей проєкт, оскільки Москва не вітала б порт, який підтримується американською компанією на Чорному морі, або порт, який би конкурував з її власним портом північніше Новоросійська.

Хазарадзе відхилив запит Радіо Свобода на інтерв’ю, але зараз подає позов проти уряду до арбітражного суду в Лондоні через, як він стверджує, політично вмотивовані звинувачення, спрямовані на зрив проєкту нового порту.

Він був відвертим критиком відродження проєкту та вважає, що він навряд чи зможе залучити достатні інвестиції, враховуючи юридичні перепони, які може поставити проти нього його справа, і бажання уряду тримати 51 відсоток акцій порту в своїх руках.

Незважаючи на цю суперечку, тендерний процес для проєкту триває.

Кінцевий термін подання пропозицій минув у червні, і зараз вони розглядаються, повідомив Радіо Свобода Давид Джавахадзе, директор LEPL Anaklia Deep Sea Port Development. Про це Радіо Свобода повідомили і в агентстві Міністерства економіки та сталого розвитку Грузії.

«Кілька міжнародних компаній висловили свою зацікавленість у проєкті, включаючи консорціум, що складається з кількох компаній», – сказав Джавахадзе в коментарях, надісланих електронною поштою, але не повідомляється, які компанії подали заявки.

Після відбору глибоководний порт буде завершено за кілька років та, ймовірно, це коштуватиме мільярди доларів. Тим часом увага зосереджена на тому, які компанії – і країни їхнього походження – будуть обрані.

Китайські фірми особливо помітні як потенційні учасники тендеру.

Компанії з Китаю раніше зверталися до консорціуму Хазарадзе щодо будівництва порту, і інтерес до Грузії лише зріс після переривання надійних торгових шляхів через війну в Україні.

Під час інтерв’ю наприкінці 2022 року Чжоу Цянь, посол Китаю в Тбілісі, сказав, що Анаклія важлива для успіху «Середнього коридору» і що посольство заохочуватиме китайські фірми робити пропозиції.

«Кілька міжнародних компаній висловили свою зацікавленість у проєкті, включаючи консорціум, що складається з кількох компаній», – сказав Джавахадзе в коментарях, надісланих електронною поштою, але не повідомляється, які компанії подали заявки.

Інтерес Тбілісі до Китаю, здається, також зростає, оскільки Гарібашвілі підвищив зв’язки Грузії з Пекіном до стратегічного партнерства під час липневої поїздки до китайського Ченду – це тенденція, яка лише посилив припущення про те, що заявка під керівництвом Китаю може бути обрана для будівництва порту.

Це може вплинути на відносини Тбілісі з Брюсселем, особливо тому, що він очікує рішення ЄС у грудні щодо своєї заявки на отримання статусу кандидата на членство.

Відносини Тбілісі з Брюсселем і Вашингтоном загострилися в останні роки на тлі посилення антизахідної риторики, занепокоєння з приводу верховенства права, нейтральної позиції уряду щодо війни в Україні, поглиблення відносин з Росією та відходу від демократії правлячої партії «Грузинська мрія».

У лютому уряд намагався ухвалити суперечливий законопроєкт про «іноземних агентів», який скопіював подібний закон, сумнозвісно введений у Росії в 2012 році, який затаврував ЗМІ, неурядові організації та окремих осіб та інші організації громадянського суспільства, які отримують понад 20 відсотків свого фінансування з-за кордону, як «агентів іноземного впливу».

Уряд відступив і відкликав законопроєкт у березні після тривалих вуличних протестів і міжнародного осуду, а Брюссель заявив, що він несумісний із цінностями ЄС.

Подібні побоювання були висловлені в травні щодо потепління відносин з Москвою, коли Кремль несподівано скасував візи для громадян Грузії та скасував заборону на польоти, введену в односторонньому порядку в 2019 році після хвилі антикремлівських протестів у Грузії.

У відповідь уряд Грузії відновив пряме авіасполучення з Росією, незважаючи на те, що відносини були хиткими після того, як Москва вторглася в Грузію в 2008 році, коли Тбілісі втратив контроль над двома підтримуваними Росією сепаратистськими регіонами.

Речник ЄС Петр Стано заявив журналістам після цього кроку, що він викликає «занепокоєння щодо шляху Грузії до ЄС».

Асунсьйон Санчес Руїс, заступниця голови представництва ЄС у Грузії, каже, що лакмусовим папірецем буде вибір переможної пропозиції щодо глибоководного порту Анаклія. Проєкт було обрано в рамках Global Gateway, відповіді Брюсселя на китайський BRI, і вона додає, що ЄС має сильну перевагу, щоб європейські компанії були задіяні в порту.

«Грузія подала заявку до ЄС, і ким би не був кінцевий інвестор, ми повинні переконатися, що він відповідає Угоді про асоціацію [ЄС-Грузія]», – сказала Санчес Руїс Радіо Свобода під час інтерв’ю в Тбілісі, маючи на увазі 2016 рік. Ця Угода надає Грузії доступ до деяких секторів Єдиного європейського ринку, а також безвізовий режим поїздок до ЄС.

«Якщо те, що вибрано, не відповідає ЄС – клубу, до якого хоче приєднатися Грузія, – то це повинно допомогти нам зрозуміти напрямок, яким рухається цей уряд», – сказала вона.

Серед пальм, які всіяли Анаклію, і набережної, яка мала продемонструвати її як морській курорт, у місті все ще можна побачити сліди невдалої спроби побудувати перший у Грузії глибоководний порт.

Майя Сванідзе, 60-річна жителька Анаклії, яка керує гостьовим будинком для літніх туристів, згадує оптимізм, який охопив місто, коли до амбітного проєкту додавалися обіцянки нових робочих місць і розвитку.

Як і багатьом жителям Анаклії, їй запропонували державну виплату за продаж свого будинку, щоб звільнити місце для операційної території порту. Сванідзе прийняла гроші, яких, за її словами, вистачило, щоб переїхати та купити новий будинок лише за кілька хвилин машиною від нинішнього житла. Вона переїхала туди з родиною у 2018 році.

У міру того, як земля була підготовлена, гори ґрунту та піску були переміщені та накопичені на новому розгалуженому, відгородженому будівельному майданчику. Потім усе припинилося, але пісок залишився.

Відтоді пісок став серйозною неприємністю для місцевих жителів, оскільки регулярні пориви вітру з моря розносять його в будинки, каналізацію та автомобілі тих, хто живе поблизу. Сванідзе та інші піднімали це питання перед чиновниками, але купи піску залишилися.

«Я була би рада побачити, як цей порт побудують і цей пісок і пил нарешті зникнуть», – сказала Сванідзе Радіо Свобода. «Але речі були обіцяні раніше, і вони не завжди здійснюються. Тож я повірю, коли побачу».

Тим часом проєкт Анаклія також стикається з конкуренцією з боку Поті, найбільшого порту країни, який зараз є головним центром міжнародної торгівлі Грузії.

APM Terminals, оператор порту в Поті, що базується в Нідерландах, оголосила про плани подвоїти його пропускну здатність і дозволити заходити більшим суднам. Наразі компанія перебуває на завершальній стадії переговорів з урядом щодо розширення, яке могло б збільшити пропускну здатність Поті та допомогти усунути нинішнє слабке місце в судноплавстві, хоча його вузький вхід до акваторії порту все ще може обмежити кількість кораблів порівняно з планами щодо Анаклії.

APM Terminals не відповіли на запит Радіо Свобода про коментар.

Роман Гоцирідзе, опозиційний депутат від Єдиного національного руху, каже, що незрозуміло, чи знадобляться Грузії обидва проєкти, навіть зважаючи на зростання торгівлі Середнім коридором. Ось чому, за його словами, останні кілька місяців він зосереджувався на спробах отримати відповідь від уряду щодо проекту в Анаклії та наполягав на офіційному розслідуванні для розкриття більш детальної інформації про плани.

Але ці зусилля дали мало результатів. Він каже, що уряд неохоче відповідав на запитання опозиції щодо порту, а в деяких випадках використовував лазівки, щоб не з’являтися в парламенті для звіту, або просто ігнорував депутатські запити.

Тим часом він каже, що буде уважно стежити за тендерним процесом, щоб побачити, які пропозиції будуть подані.

«Мене хвилює те, що пропозиція від західної країни не буде обрана, а натомість вона буде від країни, яка може досягти якоїсь угоди з Росією», – сказав Гоцирідзе Радіо Свобода. «Китай, країна Перської затоки або їх комбінація — це все можливі варіанти».