«Якщо врахувати війну, то прогрес взагалі гарний». Чи почне Україна в 2023 році переговори про вступ до ЄС?

Україна сподівається у 2023 році почати переговори про вступ до Європейського союзу. До кінця минулого року вона мала виконати сім основних вимог і, як вважають експерти, щось виконала, щось виконала не повністю і це потребуватиме доопрацювання… Тепер надія на попередню оцінку з боку ЄС, яка має з’явитись навесні цього року і буде ключовою в плані шансів на початок переговорів про вступ. Радіо Свобода поспілкувалось із трьома провідними експертами в Україні з питань євроінтеграції, з їхньою допомогою відповідаємо на основні запитання.

Після початку російського широкомасштабного вторгнення в перші ж дні війни Україна подала заявку на членство в ЄС. В червні 2022 року Україна отримала статус країни-кандидата. Паралельно було узгоджено, що до кінця 2022 року Київ має виконати низку вимог. Їх сім.

Україна мала:

• завершити реформу добору суддів Конституційного суду;
• продовжити судову реформу, включно з перевіркою доброчесності членів Вищої Ради правосуддя (ВПР) та провести добір кандидатів до Вищої кваліфікаційної комісії суддів (ВККС);
• продовжити боротьбу з корупцією, призначивши голову Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (САП) та Національного антикорупційного бюро (НАБУ);
• продовжити боротьбу з відмиванням коштів та правоохоронну реформу;
• боротися із впливом олігархів;
• ухвалити нове законодавство про мас-медіа;
• внести зміни в законодавство про національні меншини.

13 грудня Верховна Рада ухвалила низку євроінтеграційних законів. Зокрема про реформу процедури добору суддів Конституційного суду. Його підписав президент Володимир Зеленський перед візитом до США (про проблемність виконання цього критерію – далі).

Щодо боротьби з корупцією – в липні призначили керівника САП (ним став Олександр Клименко), а конкурси на посаду керівників НАБУ та Агентства з розшуку та менеджменту активів ще тривають.

Кроки з реалізації судової реформи теж ще здійснюються.

Щодо боротьби з відмиванням коштів та реформи правоохоронних органів, то хоч з України і виводять багато капіталу (майже 11 мільярдів доларів щороку), але вона гарно розкриває інформацію про кінцевих бенефіціарних власників, що є рекомендацією Групи з розробки фінансових заходів боротьби з відмиванням коштів (FATF).

У вересні 2021 року був ухвалений «закон про олігархів» (антиолігархічний закон) і зараз все ще у стадії формування реєстр олігархів.

«Формується реєстр олігархів. Була стурбованість – але вона більше внутрішньоукраїнська, – чи не буде цей закон, цей реєстр використаний більше в політичних цілях. ЄС більш стриманий щодо критики цього закону. Має бути висновок Венеційської комісії щодо цього закону, а цього висновку ще немає. Тому виконати повністю цю вимогу неможливо зараз, бо просто немає цього висновку Венеційської комісії», – пояснює в інтерв’ю Вероніка Мовчан з Інституту економічних досліджень та політичних консультацій.

Щодо медіа, то парламент ухвалив відповідний закон 13 грудня у другому читанні і президент вже його підписав. Цим законом піднята роль Нацради з питань телебачення і радіомовлення. На черзі в цьому напрямку – ухвалення закону про телерекламу.

Ну, й нарешті ще одна вимога – права нацменшин. 13 грудня був ухвалений парламентом закон про національні спільноти України. Права нацменшин регулюються в освіті, представництві в органах влади, мовленні в ЗМІ тощо – щоб представники нацменшин не почувались ущемленими. Президент вже підписав цей закон, але була його критика з боку, наприклад, Румунії.

Бо Конституційний суд (КС) вважають ключовою інституцією, адже саме він виносить вердикти щодо найголовніших політичних процесів у країні. Наприклад, чи бути достроковим виборам, чи законно розпускати парламент, чи законне електронне декларування статків, як трактувати те чи інше положення Конституції тощо.

13 грудня 2022 року закон про регулювання добору суддів КС був ухвалений у другому читанні. Ним запроваджується новий орган – Дорадча група експертів (ДГЕ), яка має оцінювати доброчесність кандидатів у судді КС.

Річ у тім, що склад КС може залежати від складу Дорадчої групи експертів. А вона – ДГЕ – наполовину складається з експертів, запропонованих владою (по одному від президента, парламенту та з’їду суддів), а ще троє – незалежні міжнародні експерти.

Венеційська комісія не одразу, але таки внесла вимогу, аби був сьомий ще член ДГЕ – саме з незалежних міжнародних експертів. Тобто, не буде «нічиєї», патової ситуації, коли голоси постійно ділитимуться три-на-три.

Але парламент не врахував цю позицію і президент Володимир Зеленський підписав закон (номер 7662), який не збільшує на одну людину ДГЕ.

«Ідея яка? Має бути незалежна відбірна комісія, але – замість незалежної комісії – законопроєкт передбачає трьох міжнародних експертів, а трьох – політичних призначенців. Це означає, що без голосів цих трьох політичних призначенців ніхто вперед не піде. Тобто, ніхто не може бути призначений суддею Конституційного суду, допоки за нього чи за неї не проголосують ці троє політичних ставлеників», – пояснює в інтерв’ю Радіо Свобода Михайло Жернаков, голова правління Фундації DEJURE.

«І це дає можливість в найближчий час просто захопити Конституційний суд, бо влада вже контролює п’ятьох суддів там, ще п’ять вакансій там є, – пояснює Жернаков. – Тобто п’ять суддів контролюються владою і ще там п’ять вакансій. Це означає, що влада зможе створити вигідну їй комісію і провести ще п’ять контрольованих неї суддів до КС. А це означитиме, що влада контролюватиме вже десять суддів, а 10 з 18 – це вже більшість».

«Коли є такий паритет, то може бути фактично заблокований орган. Не буде руху ні туди, ні сюди. Є побоювання в громадянському суспільстві, що комісія може бути підпорядкована чи Офісу президента, чи в будь-якому випадку – владі. І, відповідно, громадські організації виступають за те, щоб додати сьомого члена як незалежного. Бо інакше – це дорога в нікуди, бо шість членів комісії не будуть знаходити рішення. Треба дати можливість незалежним експертам відбирати цих суддів», – каже в інтерв’ю Радіо Свобода Любов Акуленко, виконавча директорка українського Центру європейської політики.

Вероніка Мовчан, яка серед провідних експертів з євроінтеграції, каже, що, на її думку, Україна таки змінить закон.

«Питання в тому, чи схоче Україна призначити суддів вже зараз, скориставшись законом, який підписаний. Це буде ризик і це створить проблеми з ЄС, і це створить напругу. Або, навпаки, Україна чекатиме змін у законі і виконає всі рекомендації ЄС. Ситуація з ЄС така – могло бути гірше, а могло бути й краще. Ситуація неідеальна», – каже в інтерв’ю Мовчан.

Війна взагалі впливає на євроінтеграцію, значно-значно пришвидшивши її і викликавши хвилю симпатії і солідарності з Україною з боку ЄС, євроінституцій і пересічних європейців, каже Радіо Свобода Любов Акуленко:

«Україна виконує вимоги в тій динаміці, в якій вона може. Є певний цикл, коли рішення розробляються, консультуються, ухвалюються, робляться якісь зауваження. В такому турборежимі, на тлі війни – я вважаю, що ми нормально рухаємось».

Як кажуть співрозмовники Радіо Свобода, навесні 2023 року ЄС попередньо оцінить прогрес України у виконанні семи рекомендацій, необхідних для початку переговорів щодо членства в ЄС. Експерти говорять про, можливо, березень.

Це непогано, бо раніше було очікування, що ЄС може винести свій вердикт не раніше кінця 2023 року. Відтак весна і час на виправлення помилок до удосконалення для України – це добре, кажуть експерти.

«Навесні Єврокомісія проведе попередню оцінку виконання зробленого чи незробленого Україною і дасть рекомендації. Це буде попередня оцінка, а формально оцінка увійде у звіт щодо розширення, який Рада ЄС щороку затверджує у жовтні. От коли така оцінка буде позитивною, – от тоді вже постане питання, що вже потрібно починати перемовини», – прогнозує Вероніка Мовчан.

Але для початку переговорів треба ще одне консенсусне рішення всіх 27 членів країн-членів в самому ЄС.

«От буде навесні перевірка виконання рекомендацій Євросоюзом. Якщо ця перевірка виявить, що все ОК і меседж буде, що все зроблено блискуче і перевиконано, тоді може навіть якось допомогти і головування Швеції (в ЄС у першій половині року). Але ж ЄС – це суміш бюрократії і політики, тому реалістичніше, що оцей графік, який запропонований, – березень, а потім жовтень і рішення, – він значно реалістичніший», – додає експертка.

Без врегулювання найбільш болючого і кричущого, на думку Михайла Жернакова, питання про Конституційний суд переговори можуть і не початись.

«Якщо не буде змінений закон про Конституційний суд, якщо він буде впроваджений, не дай Бог, в такому вигляді, як він є, – таких переговорів про вступ не буде. Бо це вимога номер один серед усіх семи. Конституційний суд – це одна з найважливіших демократичних інституцій в державі. Якщо вона буде захоплена – повірте мені, ніяких переговорів про ступ до ЄС не буде», – каже Жернаков в інтерв’ю.

«Якщо ми покажемо результат, то ЄС нас запросить до переговорів. Якщо ми не зможемо, то мені здається, що ЄС може закрити на це очі, бо вони (європейці) дуже хочуть нас врятувати. Але для нас самих це не дуже добре, якщо вони закриють очі. Тут вибір складний – чи забирати нас під європейську парасольку і не лишати нас з Росією? Чи лишати нас наразі без ЄС, але вимагати судової реформи? Можливо, логіка така, щоб під парасолькою ЄС буде легше вимагати судової реформи. Їм буде легше на нас тиснути. Тому є шанс, що ЄС може закрити очі на ці проблеми», – припускає Любов Акуленко.

А Вероніка Мовчан резюмує: «За всіма пунктами прогрес спостерігається. Більшість базового законодавства, яке треба було ухвалити, ухвалена. Не всюди воно ухвалене так, як би хотілося в ідеальній ситуації. Наскільки це влаштує ЄС – ми поки що не знаємо. Треба оцінка ЄС, і дуже добре, що оцінювання відбудеться не в кінці 2023 року, а вже навесні. Тобто Україна прогресує, як завжди, є нюанси, буде оцінка ЄС, яка дозволить вирівняти курс. А враховуючи ситуацію війни та інші виклики – все не так погано».