Китай витісняє НАТО з Чорного моря. Пекін готується до війни?

На тлі торговельної війни між Вашингтоном і Пекіном Китай продовжує експансію у східній частині Чорного моря, прагнучи похитнути позиції НАТО у регіоні, написав 8 квітня у своєму Telegram-каналі керівник Центру протидії дезінформації при РНБО Андрій Коваленко. Про що, власне, йдеться.

Посадовець навів кілька інфраструктурних проєктів, зокрема, портів у Чорному морі, які розробляються китайськими компаніями у Грузії, і які можуть бути використані як «геополітичні важелі».

«Стратегія [президента КНР] Сі Цзіньпіна зараз проста: витіснити НАТО зі східної частини Чорного моря, звести альтернативний маршрут до Європи без участі Росії і Туреччини, та розширити військово-логістичну мережу КНР під виглядом цивільних об’єктів», – написав Коваленко.

Радіо Свобода з’ясовує, чи означає це, що Китай може готуватися до військового протистояння із НАТО у Чорному морі? І що це означає для безпеки регіону?

Пекін надсилає сигнал НАТО?

Одним з об’єктів, який може становити загрозу інтересам країн НАТО, є стратегічний глубоководний порт Анаклія – перший у своєму роді у Грузії. Його будівництво розпочали у 2017 році, однак проєкт практично одразу заморозили, і з нього вийшли американські інвестори. У травні 2024 року тендер на розробку порту виграв китайський консорціум.

Як пояснює у коментарі Радіо Свобода колишня міністерка оборони Грузії, а нині голова неурядової організації «Громадянська ідея» Тіна Хідашелі, американський інвестор Conti International вийшов з проєкту, оскільки грузинський уряд зробив його участь неможливою.

«Формально вони вийшли, але юридично, в реальності, на практиці, їх вигнали, тому що уряд припинив будь-яку співпрацю. Вони відмовилися від усіх раніше встановлених зв’язків. Вони зробили роботу консорціуму неможливою. І, очевидно, за тих обставин, в яких вони опинилися, гарячі дебати навколо їхнього консорціуму в 2016 році, унеможливили продовження проєкту», – каже Хідашелі.

У 2022 році суд визнав співзасновників грузинського банку TBC, який раніше брав участь у проєкті будівництва порту Анаклія, Мамуку Хазарадзе і Бадрі Джапарідзе винними в шахрайстві, але вони обидва були звільнені без тюремного ув’язнення.

Хазарадзе стверджував, що влада намагалася саботувати проєкт і що справжньою причиною суперечки був його особистий конфлікт з Бідзіною Іванішвілі, колишнім прем’єр-міністром, який очолює партію «Грузинська мрія», що перебуває при владі з 2012 року.

Варто зазначити, що у липні 2024 року Міжнародний арбітражний суд Міжнародної торгової палати (ICC) відхилив позов консорціуму, в який і входили американські інвестори, проти уряду Грузії, який розірвав інвестиційну угоду у 2020 році.

Прем’єр-міністр Грузії Іраклій Кобахідзе відреагував на рішення арбітражного суду і зазначив, що уряд виграв, бо грузинська держава «завжди діє відповідно до правил».

За даними, які навів керівник Центру протидії дезінформації при РНБО Андрій Коваленко, Пекін інвестує сотні мільйонів доларів у проєкт розробки порту. При цьому, саме китайським інвесторам належатиме доля у 49% при будівництві порту.

На додачу до китайських інвестицій у портове місто Поті, а також спроб інвестувати в інфраструктурні об’єкти у Батумі, будівництво порту в Анкалії логічно вписується у китайську державну ініціативу Китаю «Один пояс, один шлях», в межах якої КНР інвестує в інфраструктурні проєкти в Азії, Африці, Південній Америці, а також у Східній Європі і на Балканах.

Втім, інвестиції саме у морські порти Грузії можуть свідчити про намагання Пекіна кинути виклик НАТО у Чорному морі, вважає Андрій Коваленко: «Китайська експансія на чорноморському напрямку – це сигнал для Альянсу: Пекін уже не лише в Тихому океані. Коли порт Анкалія запрацює в повному обсязі, Китай отримає більший доступ до Європи напряму, минаючи Арктику й Україну».

У розмові із Радіо Свобода Андрій Коваленко зазначає, що китайські інвестиції у порти на Чорному морі створюють особливі загрози на тлі торговельної війни між Китаєм та США.

«Зараз актуальність зросла, тому що йде активна фаза тарифної війни і активна фаза ескалації між США та Китаєм, враховуючи, що при Байдені такої ескалації не було. І відповідно, будь-яка економічна війна… існує ризик [її] вилиття в гібридні війни між країнами або на території третіх країн», – каже Коваленко і додає, що чорноморський регіон має особливе значення, оскільки до моря виходять як раїни НАТО, так і Росія, а відтепер існує загроза і китайського впливу.

Коли у 2024 році стало відомо про залучення китайських інвестицій у розвиток порту в Анаклії, у НАТО теж висловили занепокоєння зростанням впливу КНР у регіоні.

«Планові рішення є прерогативою влади Грузії, але добре відомо, що Китай уже давно прагне вплинути на великі зарубіжні інфраструктурні проєкти. Чорне море залишається районом стратегічного значення для НАТО» – так прокоментував новини про вхід китайського капіталу у проєкт будівництва грузинського порту представник НАТО наприкінці травня 2024 року.

Чим небезпечний порт у Грузії, який будує Китай?

Тіна Хідашелі раніше зазначала, що китайські компанії, які будують порт Анаклії, перебувають під санкціями США.

За інформацією міністра економіки Грузії Левана Давіташвілі, інвесторами порту Анаклія стали China Communications Construction Company Limited (Китай) і China Harbour Investment (Сінгапур), у яких є два субпідрядники – China Road and Bridge Corporation і Qingdao Port International.

2020 року міністерство торгівлі США занесло до санкційних списків китайські компанії за допомогу військовим КНР у будівництві штучних островів у Південно-Китайському морі. Серед них були дочірні компанії China Communications Construction Company.

2021 року американський президент Джо Байден підписав указ, що забороняє Вашингтону інвестувати в китайські компанії, які, на думку Білого дому, підривають безпеку США. До списку потрапили China Communications Construction Company і China Communications Construction Group.

На думку керівника Центру протидії дезінформації при РНБО Андрія Коваленка, порт в Анаклії може становити цілком реальну загрозу безпеці в регіоні.

«Будь-який порт – цивільний і торговельний тільки коли немає війни… А якщо ця війна дійсно…. як Росія планує там почати війну в Європі через п’ять років, наприклад, в країнах Балтії, в якому стані буде ця війна, гібридна чи ні? Як будуть використовуватися порти? Все це дуже стратегічно і актуально зараз особливо під час ескалації», – каже Коваленко у коментарі Радіо Свобода.

Він також зазначив, що неподалік грузинського порту розташована російська військова база в абхазькому місті Очамчир. Поки між Пекіном і Москвою не існує військового альянсу, близькість порту Анаклії і російської військової бази не становить прямої загрози, каже Коваленко, втім зазначає, що у випадку, якщо розпочнеться глобальна війна, і в ній Росія об’єднає сили із Китаєм, це створить неабиякі проблеми для НАТО у Чорному морі.

На думку Тіни Хідашелі, досягнення військових цілей у Чорному морі – не пріоритетні для Пекіна. Станом на сьогодні КНР передовсім прагне розбудувати так званий Середній коридор – транспортний маршрут, який проходить через Центральну Азію, Азербайджан та Грузію на шляху до Європи.

«Грузія важлива і має значення для них (КНР – прим. ред.), оскільки Середній коридор і всі транзитні шляхи, що з’єднують ширший регіон Каспійського і Чорного морів, є геополітично важливими. І очевидно, що Грузія є життєво важливою частиною цього коридору. Тому, як тільки Китай отримує доступ до будь-якої частини цього коридору, незалежно від остаточних рішень, прийнятих щодо маршрутів з усіма країнами, очевидно, що він скористається цим шансом», – пояснює у коментарі Радіо Свобода Хідашелі.

Втім, створення альтернативних транспортних шляхів з КНР у Європу, які б не залежали від держав НАТО у басейні Чорного моря, таких як Туреччина, є також приводом для занепокоєння військово-політичного альянсу. Зрештою, саме така економічна незалежність може стати серйозним важелем впливу Пекіна на країни Заходу.

Після оголошення про перемогу китайського концерну у тендері на розвиток порту в Анаклії, очільник грузинського уряду Іраклій Кобахідзе особисто захищав вибір на користь китайських партнерів: «Ми чули багато спекуляцій про китайську компанію. Наразі це одна з найбільших китайських державних компаній з найбільшим досвідом, зокрема дуже великим досвідом реалізації проєктів такого типу, вони подали дуже хорошу заявку на розробку цього проєкту».

У коментарі Радіо Свобода Тіна Хідашелі каже, що досі достеменно невідомо, чому фінальну пропозицію у тендері подав лише китайський консорціум, який перебував під міжнародними санкціями? Публічно відомо, що спочатку у тедері змагалися компанії із різним походженням, включно із консорціумами, в яких брали участь і західні компанії теж.

У фінальному раунді, за словами міністра економіки Грузії Левана Давіташвілі, був також швейцарсько-люксембурзький консорціум на чолі з Terminal Investment Limited Holding, який управляє морськими портами в Європі та Азії.

Terminal Investment Limited Holding не відповів на запит Радіо Свобода прокоментувати, чому компанія не подала остаточну пропозицію.

Тіна Хідашелі зазначає, що інтерес Грузії полягає у тому, щоб морські порти країни потрапили у цей список:

«Це не тільки важливо для нашого стратегічного партнерства, але й для забезпечення певного рівня безпекових гарантій особливо для нас, для країни, яка є такою вразливою до різного роду загроз з боку певної країни, яка також має вихід до Чорного моря».

Як реагує США?

Питання китайських інвестицій у басейні Чорного моря може заграти новими барвами на тлі швидкої ескалації економічного протистояння КНР і США.

9 квітня Китай оголосив про підвищення мит на імпорт із США. До цього кроку Пекін вдався у відповідь на нещодавнє підвищення тарифів на китайські товари, запроваджене президентом США Дональдом Трампом.

Як повідомив тарифний комітет при Міністерстві фінансів країни, з 10 квітня всі американські товари, що ввозяться на територію Китаю, обкладатимуться митами у розмірі 84%.

Раніше Китай запровадив 34-відсоткове мито на всі американські товари. Це відповідало рівню до того, як Трамп оголосив про збільшення мит для Китаю до 104 відсотків.

Поки незрозуміло, чи варто очікувати подальшого економічного тиску на Китай з боку США, якщо Вашингтон захоче серйозно позбавити Пекін важелів впливу на торгівлю у Європі зокрема.

Прикметно, що саме в день, коли Дональд Трамп оголосив про нові масштабні тарифи на імпорт товарів з усього світу, Гельсінська комісія США висловила занепокоєння через співпрацю уряду Грузії із китайским конгломератом. У зверненні підкреслюється, що розвиток і контроль порту Анаклія матимуть «далекосяжні наслідки як для здатності Китаю продовжувати свою кампанію економічного примусу в Чорноморському регіоні, так і для майбутнього Грузії як незалежної, демократичної держави».

У березні сенатори США з обох партій внесли законопроект, який має на меті вести моніторинг та протидіяти розширенню контролю Китаю над стратегічними портами по всьому світу. Серед іншого документ пропонує створити список портів, які мають стратегічне значення для США.