Оптимізація допомоги переселенцям: які зміни і кому скасують виплати

Кому з внутрішньо переміщених осіб український уряд планує скасувати допомогу, а кому держава продовжить її виплачувати? Що думають біженці про оптимізації соціальних виплат і заклики повертатися до України? Що буде далі з державною підтримкою людей, які виїхали з окупації або з зони бойових дій? Про все це дізнавався проєкт Радіо Свобода «Новини Приазовʼя».

• З 1 лютого уряд планував скасувати виплати для деяких категорій внутрішньо переміщених осіб. Однак допомогу продовжили ще на місяць – до 1 березня. З цієї дати виплати для ВПО автоматично продовжаться для пенсіонерів, чия пенсія менша за 9 тисяч 444 гривні, людей з інвалідністю 1 та 2 груп; дітей-сиріт та деяких категорій сімей з дітьми. Також Мінсоцполітики готове продовжити матеріальну допомогу тим ВПО, кому вдалося знайти роботу, але дохід не перевищує 9 тисяч 444 гривень на кожного члена родини, що працює.
• У відомстві пояснили, що механізм виплат поєднаний зі стимулюванням переселенців до працевлаштування і отримання власних джерел доходів для родини.
• Віцепрем’єр-міністр – міністерка з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України Ірина Верещук у січні в ефірі телеканалу «Рада» розповіла, що соціальні виплати отримують близько 2,5 мільйонів людей і на це в бюджеті 2024 року передбачено 57 млрд гривень.
• За даними уряду, держава продовжить підтримувати виплатами понад 1,5 мільйона внутрішньо переміщених осіб. Також Мінреінтеграції 30 січня повідомило, що Кабмін розширив допомогу переселенцям, які повертаються з-за кордону, але ще не встигли працевлаштуватися в Україні та не мають власних джерел доходів.
• Виплати зможуть отримувати родини, навіть якщо в них є працездатні непрацюючі особи, які не сплачували єдиний соціальний внесок.

Коли втратив все

Жителька Чорнобаївки Анастасія Суровцова виїхала з родиною з Херсонщини після початку окупації області. Спочатку вони опинилися в Умані. Зараз жінка перебуває у Великій Британії, а родина залишилася в Україні. Виплати для переселенців є критично важливими, каже Анастасія.

«Я отримувала ці виплати, можливо, десь протягом шести місяців. Оскільки моя родина втратила абсолютно все, у нас були якісь кошти сімейні, але все одно, коли всі почали рухатися в центр України, то навіть оренда житла була надто дорогою. І ці виплати були дуже вчасні. У нас в родині 5 людей і маленька дитина. Тому для нас дуже було важливо, щоб були ці виплати. Ми могли заплатити за житло», – розповіла вона.

У Великій Британії Анастасія отримала одноразову допомогу, зараз жінка працює, але все одно стикається з фінансовими складнощами.

«Мені не вистачає фінансів, щоб тут залишатися. Я, як українка, насправді не знаю як інші українці, але у мене зарплатня навіть менше ніж мінімальна у британців. А мені при цьому треба винаймати житло, платити за комунальні послуги, платити за їжу і взагалі за все. Тому дуже складно», – поділилась українка.

Анастасія хотіла б повернутися до України, але найближчим часом не вважає це імовірним.

«У нас є дім, але до нас прилетіла ракета. В нас пошкоджений будинок, його зараз намагаються відбудувати, але я не знаю, чи є сенс взагалі в цьому. Ми не можемо туди повертатися, тому що у нас там місце дуже небезпечне. Хочеться, щоб людям, які там залишилися, було легше жити. Тому що і так ситуація дуже сумна, ще й нічого не отримуєш від держави», – сказала жінка.

«Найбільша проблема – оренда житла»

Заступник голови Бердянської районної ради Віктор Дудкалов розповів «Новинам Приазов’я», що, за його спостереженнями, більшість переселенців, які виїхали з Бердянська, адаптувалися у нових громадах. Втім, доходи, які вони отримують, часто непорівнянні з витратами родин.

«Оренда житла – це найбільш болюча проблема. І співвідношення допомоги 2022 року і 2024 року – це дві великі різниці. У 2022 році було багато як міжнародних, так і українських організацій, які давали грошову багатоцільову допомогу, яка складала 2220 гривень на місяць на члена родини, на дорослого члена родини. І була допомога на дітей. Крім того, люди отримували відповідно виплати від держави – для ВПО. І отримували люди доволі багато гуманітарної допомоги в різних центрах, це більш-менш підтримувало переселенців», – розповів він.

Скасування соціальних виплат непокоїть переселенців. Раніше на ці гроші можна було винаймати житло, каже Дудукалов.

«Підтримка армії в пріоритеті»

«Зараз люди втратили багато інших можливостей, які вони мали у 2022 році. Тому я не знаю, чи правильно буде оцінювати дії держави в цьому напрямку, тому що це таке спірне питання – чи правильно робить держава, чи ні. Всі повинні розуміти, що у держави першим пріоритетом є війна і підтримка фронту, підтримка армії. Але що кажуть переселенці? Переселенці кажуть, що нас свого часу не захистила держава. Люди кажуть про те, що не повинні взагалі ставати переселенцями, не повинні були отримувати такий статус і потребувати цих виплат», – зауважив політик.

Інтеграція ВПО зазвичай залежить від умов, які створює місцева влада у регіонах України. Але єдиного державного підходу до цього питання немає, каже посадовець.

«Житло, працевлаштування і соціальні послуги – це є вже не правом, а більш-менш обов’язком держави. І держава тут повинна думати на десятому році повноцінної вже війни, якщо казати і про окупацію Криму, Донецька і Луганська, про те, чи плануємо ми повернення. А якщо ми не плануємо повернення додому – і в Севастополь, і в Бердянськ, і в Сєверодонецьк, то потрібно думати над тим, що робити цим людям, які залишилися просто неба. Тобто, держава повинна розуміти, що якщо вона прибирає ту руку, яка дає, то вона повинна щось інше запропонувати людям», – пояснив Дудукалов.

Втім, важливо також розуміти, в якому наразі становищі перебуває економіка України, розраховувати виключно на виплати переселенцям не варто, зауважив він.

«Виплати продовжать скорочувати»

Керуючий партнер Національної антикризової групи Тарас Загородній у коментарі «Новинам Приазов’я» зазначив, що можливості державного бюджету зменшуються. Цілком імовірно, що соціальні виплати й надалі будуть скорочувати.

«Очевидно, що виплати будуть скорочувати, знову-таки з різних причин, ну і плюс затримки з допомогою Україні. Тому що, на жаль, уряд не займається стимулами щодо розвитку економіки. Багато людей приїхало. Багато людей хочуть працювати, але немає де. До того ж, я вам скажу, що на початку війни спілкувався з мерами міст, у тому числі на заході України, куди активно приїжджали люди, вони відверто говорили, що не можуть прийняти таку кількість людей, навіть якщо є житло. Що робити? Ну що з ними робити? Роботи ж немає. Тобто тут комплексно, на жаль, ця проблема не вирішена», – пояснив експерт.

«Виробництво мігрує далі від кордону з РФ»

На думку експерта, Україна має створювати виробничі кластери у віддалених від Росії регіонах і створювати там робочі місця. Він впевнений, що надалі, і промисловість, і виробничі потужності, особливо військово-промислового комплексу, будуть мігрувати на захід країни – ближче до західного кордону.

«Багато промислових підприємств не можуть знаходитись так близько від кордону з РФ. На жаль, не створюються (кластери), немає планування, немає бажання це робити, хоча виробничі кластери можна вже вбудовувати, наприклад, навколо Рівненської та Хмельницької АЕС, тому що там дешевше розширення, застосування індустріальних парків і так далі. Міста з’являються, де є робота, тому що це урбанізована територія, є можливість для працевлаштування. Як це було зроблено на сході України», – навів приклад експерт.

«Немає куди повертатися»

• Для України важливо повернути біженців, які виїхали через війну за кордон. Про необхідність шукати рішення в цьому напрямку говорив президент України Володимир Зеленський. В інтерв’ю німецькому телеканалу ARD він зазначив, що питання полягає «не в тому, що вони всі повинні бути на фронті», а в тому, що «треба сплачувати податки». Президент також заявив, що хотів би, щоб європейська допомога для біженців приходила до українського бюджету, і щоб Україна її розподіляла.
• Водночас український уряд підтримує право українських громадян на тимчасовий захист у ЄС і після 2025-го року, тобто – їхнє право жити там і працювати. Про це у коментарі Радіо Свобода зазначила віцепрем’єрка з питань євроінтеграції Ольга Стефанішина. На її думку, навіть у разі припинення воєнних дій така можливість має залишатися. Але дискусії про те, як в майбутньому розглядати питання українців, з різними країнами тривають, – сказала віцепрем’єрка.

Політичний експерт Тарас Загородній зазначив, що частина біженців, які перебувають за кордоном, не мають куди повертатися, оскільки втратили в Україні і житло, і роботу.

«Люди будуть повертатися, коли буде, де працювати, в першу чергу, і буде, де жити. А цим повинна займатися держава. Ну, елементарно, знову таки, створюйте нові містечка у вигляді таких модульних будинків, як тимчасове житло, де можна жити, в тому числі взимку.

Ставте їх поряд з виробництвами, де люди можуть одразу ж працювати. Тоді зрозуміло, куди людям переїжджати. Якщо ви запускаєте програму, наприклад, реіндустріалізацію країни, будуєте нові підприємства, кредитування повинно бути через банківську установу, якесь стимулювання має бути. Тоді є про що говорити, тоді адекватним є скорочення допомоги», – зазначив він.

Що штовхає Кабмін на оптимізацію?

Провідна експертка Інституту економічних досліджень та політичних консультацій Олександра Бетлій зауважила, що видатки, які не стосуються оборони та безпеки, фінансуються за рахунок міжнародної допомоги. Тому Кабмін змушений вдаватися до оптимізації витрат.

«Уряд змушений шукати можливості, щоб десь з одного боку зробити ефективнішими видатки, з іншого боку знайти можливості більше фінансувати оборону і безпеку, для того, щоб збільшити сенс України виграти війну. І от якраз оці зміни в політиці надання допомоги ВПО – це саме зроблено в рамках збільшення ефективності видатків», – пояснила вона.

За словами Бетлій, дослідження, які проводять, зокрема, міжнародна організація міграції та інші, показують, що дуже багато ВПО не мають саме роботи.

«Вони не працюють і частково причиною цього є те, що можна не працювати, а отримувати принаймні якісь гроші від уряду. Саме тому, уряд намагається скоротити перелік осіб, які мають право на виплату ВПО», – каже експертка.

Водночас дослідження бізнесу показують, що роботодавці відчувають брак робочої сили, підкреслила вона. Бетлій вважає доречним, щоб уряд зробив платформу, на якій ВПО можуть дивитися, в яких саме регіонах є робочі місця, і туди можна переїхати та працювати.

«ВПО можуть їхати в великі міста, там може не бути стільки робочих місць. А в менші міста, куди релокувався бізнес, вони не поїхали, тому що вони не знали, що там є якісь можливості. Тому тут справді треба такий досить комплексний підхід», – зазначила експертка.

«Гроші біженців не врятують Україну»

Ідея президента Зеленського про спрямування коштів на підтримку біженців до українського бюджету не врятує економіку. До того ж її навряд чи підтримають всі країни ЄС, вважає Бетлій.

«Наскільки я дивилася по цифрах, це не є шалені гроші, які б врятували Україну. А політика різних країн – це не єдина політика Європейського Союзу. Кожна країна має свою політику, які виплати платити, скільки платити, протягом якого часу. Вони мають політику верифікації. Я думаю, що це просто адміністративно буде нереалістично зробити. Хоча я розумію, чому це питання підіймається. На фоні того, що нам бракує зараз коштів на фінансування бюджету в Україні, є певні суми, які йдуть на підтримку українців, які за кордоном. І в результаті, отримувати допомогу можуть ті, хто її не потребують, тому що вони не були бідними, коли туди виїхали. Але мені здається, що це недостатнє обґрунтування для того, щоб вимагати такі процедури. Не думаю, що всі погодяться», – додала експертка.

• У січні в Управлінні ООН з координації гуманітарних питань повідомили, що понад 6,3 мільйона українських громадян продовжують жити як біженці «в сусідніх європейських країнах і в усьому світі».