Податок на айфони і блузка депутатки: чим закрити діру в державному бюджеті

Де взяти гроші на потреби фронту: збільшити податок із зарплат громадян? збільшити військовий збір? запровадити податок на розкіш, за яким навіть придбання айфона буде опадковуватися? Чи є інші шляхи? І скільки насправді коштує блузка народної депутатки, очільниці Комітету з питань бюджету Верховної Ради України Росколани Підласої, яка спричинила сплеск у соцмережах.

Про все це Радіо Свобода розпитало в ефірі програми Свобода Ранок заступника голови парламентського комітету з питань фінансів Ярослава Железняка.

• Конгрес США досі не ухвалив надання додаткових понад 60 мільярдів доларів допомоги Україні, запит про який надіслала адміністрація президента Байдена.
• Речник Ради національної безпеки Білого дому Джон Кірбі 11 січня заявив, що військова допомога Вашингтона Україні вичерпалася. 23 січня 2024 року Кірбі сказав, що українським командирам доводиться ухвалювати «складні рішення», оскільки доведеться давати відсіч Росії із обмеженими ресурсами і браком снарядів та озброєння.
• У грудні 2023 року Угорщина заблокувала пакет допомоги України в розмірі 50 мільярдів євро, ухвалити який хотіли лідери ЄС.
• Верховна Рада у листопаді ухвалила бюджет на 2024 рік із рекордним дефіцитом. Доходи бюджету заплановані у розмірі 1 трлн 768 млрд гривень, а видатки значно більші – 3 трлн 355 млрд гривень. А це означає, що дефіцит становитиме половину бюджету – 1 трлн 571,5 млрд гривень.
• Голова парламентського комітету з питань бюджету Роксолана Підласа висловила пропозицію, що було б доцільно збільшити військовий збір до 3% тим, хто отримує зарплати від 20 тисяч гривень. Крім того вона згадала про так званий «податок на розкіш», зокрема, щоб додатково оподатковувати дорогі покупки, наприклад айфони за 60-70 тисяч гривень. «Я за прогресивну шкалу податків. Якщо ви заробляєте мало, ви не повинні платити великий податок навіть зараз. А якщо ви заробляєте понад 20 тисяч грн, то ви могли б платити військовий збір не 1,5%, а 3%. І ви, і я. У депутатів трохи вища зарплата, ми могли б платити 5% військовий збір. Це було б справедливо», – сказала Підласа.
• У соцмережах на пропозицію Підласої відреагували оцінкою зеленої блузки народної депутатки, мовляв: «запропонувала підвищити податки, а сама носить Gucci». Сама Підласа це заперечила, що блузка така дорога, сказавши, що купила блузку у масмаркеті із доступними цінами, а цю тему назвали маніпуляцією.

Драма бюджету-2024: чим закрити діру у 41 млрд доларів та де взяти гроші на соціальні виплати

Тож кому очікувати збільшення податків? І як знайти у критичній ситуації гроші для оборони країни під час війни з Росією розповів Радіо Свобода перший заступник голови Комітету Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики Ярослав Железняк:

– По-перше, ніяких таких змін податкових не планується. Бюджетний комітет займається розподілом бюджету, бюджетних грошей.

Наш комітет якраз займається впровадженням податків. У нас немає таких планів.

Щодо блузки – цікава історія. Я просто дуже добре знаю Роксалану. Це насправді Zara. Вона, скажімо, не фанат дорогих брендів і немає на це можливості. Але я запам’ятав, як це розкачували через твіттер (тепер X) і через TikTok, що не притаманно наша українська політиці, а дуже притаманно ІПСОшникам (ІПСО, інформаційно-психологічні операції – ред.) .

Справді, у нас є дуже велика потреба в додаткових грошах в бюджеті навіть при чинному рівні мобілізації і військових витрат.

Це дуже легко рахується. Минулого року ми витратили на військові потреби 1,9 трлн грн. У цьому році у нас бюджет закладений офіційно 1,6 трлн грн. Різниця 300 млрд грн вже наявна.

Чи можемо ми цю діру закрити податками?

Наприклад, давайте візьмемо та ініціатива, яка обговорювалася про військовий збір.

Ми за військовий збір збираємо приблизно 8 млрд грн. Від того, що зберуть 10 млрд грн, а то і менше (тому що я думаю, що підвищення податків навпаки тінізує економіку), то це діру в 300 млрд грн воно точно не закриває.

Те ж саме стосується і прогресивної шкали. Я хочу виглядати популістом, але навіть наші міжнародні партнери погоджуються, що підвищення податків не є тією фіскальною мірою, яка зможе закрити таку діру в 300 млрд грн.

– Що можна зробити? Чи планує тоді держава працювати над тим, щоб заохочувати бізнес, маленький, середній і великий, виходити з тіні?

– Ми постійно концентруємося на податках з зарплати.

Пробачте, але скажу таку дуже непопулярну думку. Мені здається, що там далеко не найбільші доходи держави. Звичайно, якісь сфери називати потрібно, щось із цього, відверто говорячи, вже робиться, але це ніколи не можна зробити швидко.

Просто неможливо. Ви не вирішите швидко таку децентралізовану проблему. А по-друге, це робиться достатньо непопулярними кроками.

І знову ж таки, я не думаю, що це те, що потрібно для суспільства зараз, враховуючи ту напруженість, яка є.

Де точно є більше грошей, де точно буде це популярно де точно це треба робити, хоча б з точки зору банально економічної безпеки?

• Це нелегальний ринок тютюну – рекордний – 23 млрд гривень.
• Контрабанда – рекордна – там можна 30-40 млрд спокійно забрати.
• Те, що відбувається з держпідприємствами: закупівлі Енергоатому – десятки мільярдів.
• Нелегальний алкоголь, нелегальне пальне.
• Ми значно почистили за минулий рік гральний бізнес щодо сплати податків, але там точно є простір для маневру.

Якби банально запрацювало БЕБ (Бюро економічної безпеки – ред.), якщо все було добре на митниці, ми б отримали в декілька, якщо не в десятки разів більше, ніж будь-яких таких податкових змін.

Дивіться інтерв’ю із Ярославом Железняком тут: