Польські фермери розпочинають блокування кордону і страйк: місяць блокади

Польські фермери виходять на загальнонаціональний страйк, який охопить усю країну. З 9 лютого і впродовж місяця вони планують блокувати усі пункти пропуску, а також дороги та автомагістралі в окремих воєводствах. Про це напередодні оголосила незалежна самоврядна профспілка індивідуальних фермерів «Солідарність».

Державна митна служба України повідомила, що за попередньою інформацією, 9 лютого, починаючи з 11:00 години за київським часом, польські аграрії планують розпочати блокування:

• пункту пропуску «Рава-Руська – Гребенне» в обох напрямках.
• із 9:00 год. того ж дня має розпочатися акція протесту перед пунктом пропуску «Медика – Шегині»
• із 12 лютого, орієнтовно о 10:00 год. за київським часом, очікується сповільнення пропуску вантажних транспортних засобів (орієнтовно, 3-4 вантажівки на годину) у пункті пропуску «Угринів – Долгобичув».

Пропуск автобусів та автомобілів особистого користування буде здійснюватися у звичайному режимі, повідомляє Держмитслужба України.

Вимоги фермерів

«Наш терпець увірвався. Позиція Брюсселя в останній день січня 2024 року є неприйнятною для всієї аграрної спільноти. Крім того, пасивність польської влади та декларації про співпрацю з Єврокомісією і заяви про дотримання всіх рішень Єврокомісії щодо імпорту сільськогосподарської продукції та продуктів харчування з України не залишає нам іншого вибору, окрім як оголосити загальний страйк» – написала профспілка у офіційному повідомленні.

Також польські аграрії протестують проти реалізації «Європейської зеленої угоди», стратегії ЄС «Від лану до столу» і Спільної аграрної політики Європейського Союзу: «Польський уряд має мати чіткий план щодо сільськогосподарського виробництва, прибутковості виробництва, реконструкції польської переробки та польської торгівлі. За це ми будемо боротися аж поки це не станеться. Польські, сімейні фермерські господарства є основою продовольчої безпеки країни. Здорова польська їжа, вироблена польськими фермерами є основою харчування і здоров’я польських громадян».

Позиція України

Як виглядатиме блокада кордону досі достеменно не відомо. Про це в інтерв’ю Радіо Свобода сказав 8 лютого посол України у Польщі Василь Зварич.

За словами дипломата наразі йдеться про обмеження руху на трьох пунктів пропуску – Дорогуськ, Гребенне і Медика. Що правда, зараз тривають переговори аби протест польських фермерів мінімізувати і скоротити у часі:

«Ми бачимо спроби польського уряду все ж таки досягти з польськими фермерами певного порозуміння. Такі розмови продовжуються, вони тривають. Крім того, ми на своєму рівні також розмовляємо з польською стороною. Я зустрічався з міністром сільського господарства Польщі і триває діалог на рівні міністерств сільського господарства двох країн.

Ми намагаємося виробити формулу, таку взаємоприйнятну для двох країн, щоб ми тут співпрацювали, а не створювали один одному проблем. Звісно, ми не погоджуємося і для нас це не прийнятне коли обмежуються вантажні перевезення між Україною і Польщею і ми свою позицію чітко доводимо і польській стороні і ЄС, що кордон між Україною і Польщею, тобто кордон між Україною і ЄС він має залишатися недоторканим і не потрібно робити цей кордон заручником будь-яких економічних інтересів будь-кого».

За словами українського дипломата вільний кордон це питання обороноздатності України.

«Оскільки Україна зараз в стані війни, ми обороняємося від російської агресії, нам потрібні сили, нам потрібні ресурси, нам потрібне наповнення бюджету, ми дуже залежні від нашого експорту за кордон і будь-які обмеження наших експортних можливостей дуже боляче позначається на нашій економіці і на нашій обороноздатності.

Тому ми сподіваємося, що будуть досягнуті певні порозуміння між польським урядом і польськими фермерами, для того щоб максимально обмежити цей протест в часі і напрацювати такі механізми двосторонньої співпраці, які б унеможливити блокування кордону в майбутньому», – каже Василь Зварич.

Спроби домовитися

7 лютого відбувся черговий раунд переговорів між Міністерством сільського господарства Польщі та представниками фермерський асоціацій, які планують взяти участь у страйку.

На зустрічі аграрії наголосили, що найбільшою проблемою для них є нові «зелені» правила ЄС, які здорожчують собівартість виробництва і вплив на ринок імпорту сільськогосподарської продукції з України.

Міністр сільського господарства Польщі Чеслав Сєкєрський погодився з тим, що галузь потребує підтримки і з цього приводу він говоритиме з міністерством фінансів.

«Європейське сільське господарство втрачає свою конкурентоспроможність. Найбільші втрати виникають через наплив сільськогосподарської продукції з України», – зазначив під час зустрічі міністр Сєкєрський.

Кому не вигідна блокада українського зерна?

Голова Зернової та комбікормової палати Моніка Пйонтковська каже, що в Європі є країни, які потребують українського збіжжя, бо є традиційними імпортерами, це, наприклад, Іспанія, Португалія та Італія.

Натомість для прикордонних країн ЄС українське зерно створює проблеми.

«Зернова і комбікормова палата це експортери і торгівельні фірми. Закриття кордонів нас не ущасливить. Я прихильниця вступу України до ЄС з багато різних причин, зокрема тому, що в контексті сільського господарства і переробки та нашої торгівлі, сьогоднішня ситуація є найгірша з можливих. Україна має доступ до вільного ринку, але не мусить дотримуватися норм ЄС, від так конкурентноздатність українського сільського господарства, яка і так є висока, має ще додаткову фору», – каже Моніка Пйонтковська.

Зерно з Росії

Страйки фермерів охопили майже всі країни ЄС. На початку тижня у 16 містах Латвії пройшли фермерські страйки. Серед вимог – негайна заборона імпорт зерна з Росії та Білорусі.

Серед вимог польських фермерів такого пункту немає. Хоча впродовж майже двох років повномасштабного вторгнення до Польщі не припинявся імпорт з РФ.

«В умовах коли Росія не тільки брутально знущаються з нас усіх, в тому числі і з Польщі і з інших країн ЄС, вона має можливість вільно торгувати з Європою своїми сільськогосподарськими товарами, а на сільськогосподарські товари з України намагаються накласти якісь обмеження і зробити з нас винних в усіх проблемах, які існують в фермерів в Європейському союзі.

Це, звичайно, не прийнятно, тому ми тут активно працюємо над тим щоб все ж таки і Польща і Латвія й інші країни обʼєднали свої зусилля, щоб на рівні Європейського союзу все ж таки були прийняті рішення, які б обмежили ввезення сільськогосподарської продукції з Росію на територію ЄС.

Я тут переконую і польських колег і всіх наших партнерів, що і Польща, і Україна обʼєднавши зусилля, ми здатні заповнити цю прогалину, яка може теоретично зʼявитися внаслідок заборони на ввезення російської продукції на території ЄС.

Тут ми бачимо величезне поле для нашої співпраці, для нашої взаємодії і ми повинні робити все, щоб Росія як основний винний, як основне джерело проблем, в тому числі і польських фермерів, має понести за це максимальну відповідальність, в тому числі і через заборону ввезення їхньої сільськогосподарської продукції на територію Європейського союзу», – переконаний посол Василь Зварич.

Втрачений час і збитки

Одну з попередніх вимог фермерів – дотації на кукурудзу Єврокомісія вже виконала, але це комплексно не розв’язало проблему – каже у коментарі Радіо Свобода голова Польсько-української господарчої палати, екс міністр економіки Польщі Яцек Пєхота. За його словами було згаяно майже два роки аби напрацювати механізми для ефектиної співпраці.

«Структура українського сільського господарства це величезні, сільські угіддя в багато тисяч гектарів, натомість польські господарства площею у сотні гектарів. Це два різні світи у фермерстві. Тому не варто дивуватися, що аграрії в Польщі, а також в ЄС відчувають загрозу.

На жаль, за останні два роки, в час війни, в час відкритості кордону, відкритості ринку, ми не багато зробили для того, щоб ефективно реалізувати транзит українського збіжжя, аби у більшій мірі переробляти українські продукти, реекспортувати. На жаль, маємо справу з великими недопрацюваннями. Одним з таким прикладів є питання будівництва агропорту в Ґданську. Говоримо про це два роки, рішення про початок інвестицій немає, хоча проект є підготований.

Отже два роки згаяні і важко дивуватися протестам фермерів, які сьогодні у важкій ситуації. Але я думаю, що цей страйк буде черговим, потужним сигналом для урядів обох країн і також для ЄС, щоб в терміновому порядку сісти за стіл переговорів аби уникнути блокування кордону і не повторити ситуацію.

Фермери усього ЄС протестують, це вже сьогодні не є проблеми польських фермерів. Тому мусимо просити українських приятелів щоб вони зрозуміли цю ситуацію і теж намагалися йти на зустріч. Україна є і буде зерносховищем Європи, отже якщо ми будемо блокувати кордон, то ефект буде такий – західні інвестори будуть інвестувати в Україні, там будуть виробляти продукти, і так чи інакше ці продукти в умовах вільного ринку будуть потрапляти до нас, навіть через інші кордони. Тому треба шукати розвʼязання з огляду на довготермінову перспективу», – вважає Яцек Пєхота.

Блокада кордону завдає збитків не лише українцям, й у бізнесу інших держав, зокрема і Польща – каже екс міністр економіки:

«Недавно я мав зустріч з виробниками макаронів, вони хочуть дешевого зерна. Бо завдяки дешевому українському зерну виробники макаронів в Туреччині стали великою потугою в Європі, перегнали навіть італійців. А отже маємо справу з глобальною економікою, хочемо цього чи ні. Можемо заблокувати український кордон, але західні інвертори за інвестують в Україні в переробку, як в Туреччині і тоді такі продукти потраплятимуть до Європи»

За словами посла України в Польщі Василя Зварича через минулий страйк польських перевізників, який тривав два місяці бюджет України своєчасно недоотримав близько 500 мільйонів доларів. Дипломат сподівається, що цього разу вдасться уникнути таких збитків і знайти розумний компроміс.