«Вони збираються їхати із ЗАЕС» – президент «Енергоатому» про окупантів перед контрнаступом ЗСУ
Під приводом евакуації мирних мешканців російські сили вивозять з Енергодару, що в Запорізькій області, награбоване майно. Зокрема, усе медичне обладнання міста вже вивезли до окупованого Сімферополя, повідомляє український Генштаб. Також кажуть, що у промисловій зоні Енергодару поруч із Запорізькою атомною електростанцією (ЗАЕС) розграбовані всі підприємства. У державній компанії «Енергоатом» також повідомили, що російська окупаційна влада готує евакуацію близько 3000 людей, більшість з них – це працівники Запорізької АЕС, які підписали контракт зі створеною російською компанією «Експлуатаційна організація Запорізької АЕС», що є підприємством Росатому.
Про те, що дійсно відбувається на Запорізькій атомній станції, чи підготовка до так званої «евакуації» свідчить про те, що російські війська збираються тікати з міста, та чому працівники атомної станції тепер підписують контракти з російськими компаніями, в ефірі «Свобода.Ранок» (проєкт Радіо Свобода) поговорили з Петром Котіним – президентом державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом».
– Пане Котін, Генштаб повідомляє, що російські сили вивозять з Запорізької АЕС працівників разом з їхніми родинами до Ростовської області. Чи маєте інформацію, про який персонал йдеться? Це працівники з України, українські громадяни, чи ті, кого завезла Росія після окупації станції?
– Дійсно, у нас є інформація, що планується евакуація з Енергодару. І вже триває ця евакуація людей, які фактично є колаборантами, які допомагали рашистам встановлювати порядки в Енергодарі. І також частина тих людей, які працюють на станції, і їхні родини.
Це розпочалося, фактично, з 1 травня, триває і досі. Інформація не перевірена, але вона надходить з дуже багатьох джерел. На сьогодні вони не збираються туди вже повертатися. Тобто виїхали з Енергодару всі адміністративні служби, які забезпечувалися рашистами, адміністрація міста, яка була в повній колаборації з рашистами. Це стосується і крамниць, і банківських сервісів і банкоматів. Все це не працює зараз, все це закрите. І мешканці Енергодару не бачать тих людей, які займалися цим до того.
По місту поменшало колаборантів, які там були, а також рашистів
По Енергодару було багато так званих «генделиків». Так вони називаються. З гаражних кооперативів побудовані по всьому місту і розставлені. Там випивку видають. Вони там всі «відпочивали». Зараз нічого цього немає, все це закрите. По місту поменшало колаборантів, які там були, а також рашистів.
Що стосується персоналу станції, то зараз кожного дня складається перелік людей, які будуть наступного дня виходити на роботу. І ця кількість персоналу значно скорочена. Нам відомо, що близько 2700 людей підписали ці ганебні «контракти» з рашистами. І складений також так званим «керівництвом» від «Росенергоатому» перелік людей, які підлягають евакуації. Це 3100 людей з персоналу.
Більшість персоналу – проукраїнські і підписували це під тиском, коли там існували деякі обставини
Всього в місті Енергодарі перебуває від 6 тисяч до 6,5 тисяч людей, які є працівниками Запорізької атомної станції. Але на станцію допускають лише цих осіб. Вони намагаються повністю відмовитися від людей, які не підписали цих контрактів. Ця кількість недостатня для роботи станції. У той же ж час ми пам’ятаємо, що станція зупинена, починаючи з вересня 2022 року. Таким чином персоналу зараз – можливо зменшили кількість персоналу, який там постійно перебуває.
– Пане Котін, а чи є вибір у людей, у працівників ЗАЕС, чи підписувати ці російські «контракти» з російською стороною, чи ні? Тобто коли ви кажете про те, що частина людей погодилася на це, то це вони, так би мовити, за власним бажанням це зробили, чи не завжди?
– Багато причин було для того, щоб вони підписували. І дійсно там є люди, які підтримували з самого початку «руский мир», вони також підписали. Але це невеликий відсоток від усього персоналу. Більшість персоналу – проукраїнські і підписували це під тиском, коли там існували деякі обставини: похилого віку родичі, які потребують нагляду й інше. Деякі люди хотіли отримувати [дві] зарплати – і з «Енергоатому» (українська зарплата – ред.) і «Росенергоатому» (російська зарплата – ред.). Це також там було. Тобто у всіх різні причини.
Але я дуже пишаюся тим, що, не зважаючи на те, що там 6,5 тисячі осіб в Енергодарі зараз перебуває, тільки 2700 із них підписали з ними ганебні «контракти». Усі інші зберігають вірність Україні, вони є патріотами України. Ми продовжуємо виплачувати їм зарплату, як нібито вони ходили б кожного дня на роботу на атомну станцію. Хоча пропуски в них забрали і проходи на станцію їм заборонили окупанти.
– Чи є у вас інформація, чи досі на ЗАЕС російські сили ховають свою зброю і використовують відсіки станції для прикриття своїх сил, щоб по них не стріляли?
– Дійсно, станція перетворена дуже давно вже на військову базу російськими силами. І вони розглядають її, як свою опорну точку, де перебуває дуже багато зброї, дуже багато військових вантажівок і також обладнання військового. І також там дуже багато зараз російських військових перебуває, фактично мешкають. Останнім часом через загрозу наступу наших ЗСУ взагалі не покидають територію майданчику. І також персонал «Росатому» постійно перебуває на території ЗАЕС, мешкає там – на території.
Виглядає, що вони готуються до евакуації всі. Навіть проводили тренування по дуже швидких зборах і завантаженню майна, яке вони награбували
Їх побільшало останнім часом. Якщо раніше вони займали тільки два машинних зали першого і другого енергоблоків своїми вантажівками з вибухівкою, зі зброєю, то зараз вони в інші блоки заганяють свою техніку. Також на станції дуже багато приватних автівок, які вони награбували в населення і в салонах, які були на окупованих територіях.
В принципі ситуація виглядає так, що вони готуються до евакуації всі. Вони навіть проводили тренування по дуже швидких зборах і завантаженню цього всього майна, яке вони награбували, і виїзду з території станції за першим покликом, за першою ж командою, коли це буде потрібно.
– Тобто російські військові, з одного боку, готуються до евакуації в разі чого з ЗАЕС, але в той же час там їх стає більше? Можна припустити, що вони готуються і до оборони там?
– Я думаю, що їх там більше стає, тому що вони якби сприймають Запорізьку станцію, як свою військову базу, укріплену. Через загрозу контрнаступу ЗСУ збираються, щоб забезпечити свій захист і щоб бути в одному місці. Тобто знов-таки для того, щоб виїхати якомога швидше.
Що найкраще вони для себе можуть зробити – це покинути станцію якомога швидше
Я не думаю, що вони збираються там його боронити і вибудовувати якийсь захист зараз. Вони все це будували протягом року, з моменту окупації: замінували все, понаставили своїх блокпостів і всередині станції, і навколо, на підступах до станції. Зараз вони просто там перебувають, як у своєму укріпленому районі і фактично очікують евакуації. Я думаю, що те, що найкраще вони для себе можуть зробити – це покинути станцію якомога швидше.
– Пане Котін, а який стан ЗАЕС зараз? Вона взагалі не працює? Ми пам’ятаємо, що після окупації російська адміністрація заявляла, що буде перезапускати потужності ЗАЕС з України на Росію. Чи вийшло це у них?
– Вони не здатні виконати всі свої заяви, які вони робили. І перш за все, це, дякуючи нашому персоналу, який не пішов і не підписав в достатній кількості «контрактів» з ними.
Вони думали, що, по-перше, їх тут з квітами будуть зустрічати. Ніхто їх не зустрічав. І це була їхня перша помилка. Потім вони думали, що вони зараз організують там експлуатуючу організацію, і всі туди підуть. Ніхто не пішов. І далі вони думали, що вони переключать станцію на Крим, на російську енергосистему. І це також у них не вийшло. Далі вони планували включити енергоблоки. Вони просто нездатні цього зробити в тих умовах, які фактично створюють їм наші ЗСУ і, фактично, ми – українці.
– А чи залишаються міжнародні спостерігачі на станції, чи там вже нікого немає?
– Є. Там два інспектори продовжують перебувати на станції. Також зараз якраз планується нова ротація цих експертів. Тобто вони там постійно будуть перебувати, поки ми не зайдемо і не заберемо контроль станції на себе.