«Земля відбирається або «націоналізується»: як окупаційна влада поводиться із фермерами
В якому стані зараз сільське господарство на окупованих територіях півдня України? Що відбувається з майном фермерів, які виїхали з окупації, і як працюють ті, хто залишилися? Хто керує підприємствами, які відібрали у законних власників, і чи є в окупації російський бізнес? Про все це дізнавався проєкт Радіо Свобода «Новини Приазовʼя».
- Російська окупаційна влада почала надавати земельні ділянки, які зараз не використовуються за призначенням, тим фермерам, які перереєструвалися за російськими стандартами, повідомив 26 вересня у своєму телеграм-каналі перший заступник голови Херсонської облради Юрій Соболевський. Право на користування ділянкою оформлюється через тимчасовий дозвіл на певний термін.
- Соболевський зазначив, що насправді ідеться про ділянки, які належать тим фермерам, котрі відмовилися йти на співпрацю з окупаційною владою. Також є інформація, що на Херсонщину зайшли аграрії з Росії, які займаються переоформленням земельних ділянок на свої господарства. Це ще одна форма пограбування України Росією, зазначив політик.
- Тим часом російські окупаційні сили продовжують наживатися на українських фермерах й вигадують нові схеми заробітку, повідомив 30 вересня Центр національного спротиву. Зокрема, на окупованій частині Херсонщини створили компанію-посередника із назвою «Херсонський Агропромисловий Кластер», яка проводить закупівлю зернових та олійних культур у місцевих сільгоспвиробників.
- Відтак всі фермери окупованого регіону мають продавати продукцію цьому підприємству за фіксованими цінами, які нижче ринкових. Далі продукція передається дотичним до окупаційних чиновників структурам, які перепродують її за ринковими цінами та забирають різницю.
- У Центрі нацспротиву зазначили, що в Україні є вільний ринок агропродукції, де кожен фермер реалізує продукцію за ринковими цінами. Натомість окупанти змушують фермерів здавати продукцію за безцінь.
- Призначений Росією керувати окупованою частиною Херсонщини Володимир Сальдо 8 серпня повідомив, що окупаційна адміністрація разом із так званим Міністерством майнових та земельних відносин проведуть інвентаризацію рухомого та нерухомого майна. Внаслідок цього визначать та проведуть облік так званих безхазяйних. Також Сальдо нагадав, що вивіз сільськогосподарської продукції з окупованої території Херсонської області здійснюється у порядку, затвердженому окупаційною владою. Для отримання перепустки підприємцям необхідна реєстрація у російській державній інформаційній системі «Зерно».
«Хтось виїжджає, хтось співпрацює»
Міський голова Каховки Віталій Немерець розповів «Новинам Приазов’я», що фермерам, які залишилися в окупації, стає дедалі важче там перебувати.
«Фермерів, які виїхали з тимчасово окупованих територій, їхні землі або відбираються, або «націоналізуються», як окупанти це називають. Як би вони не називали, це незаконні дії, які приводять до того, що підприємства зникають взагалі або підприємства нерентабельні.
Врожай, який збирають, якщо і є така можливість, то коштує дуже дешево. Ставлять такі рамки, що невигідно взагалі збирати. Тому що орендувати техніку, щоб зібрати врожай і заправити її навіть дорожче, ніж не збирати. Тому нерентабельні підприємства. А якщо і зібрали врожай, то за невеликі гроші доводиться його реалізовувати», – пояснив він ситуацію, що склалася в окупації.
Серед тих аграріїв, хто залишився на окупованій території, є підприємці, які співпрацюють з окупаційною владою і займаються організацією процесів в аграрному секторі, каже посадовець.
Я більш ніж впевнений, що кожний або, хто порушив законодавство, або привласнив чужу землю чи іншу власність, буде притягнутий до відповідальності
«На жаль є люди, які зрадили Україну, які перейшли на бік окупанта і вони організовують роботу на цих землях, які «націоналізують», або приїздять з Росії якісь підприємці, які займаються далі на цій землі сільгоспвиробництвом. Звісно, що все це незаконно. Всі факти, які нам відомі, відомі й правоохоронним органам, і спецслужбам. Тому по всім фактам дається правова оцінка і я більш ніж впевнений, що кожний або, хто порушив законодавство, або привласнив чужу землю чи іншу власність, буде притягнутий до відповідальності», – сказав Немерець.
Без переоформлення за російським законодавством працювати в окупації вже майже неможливо, додав міський голова Каховки. Ті, кому ще вдається цього уникнути – це зазвичай невеличкі сільгосппідприємства, які мають лише декілька гектарів землі або навіть і менше.
З огляду на бойові дії і окупацію Росією частини південних територій України, редакція не може отримати офіційного підтвердження про деякі озвучені свідчення чи незалежно їх перевірити.
«Вільний ринок відсутній»
Міський голова Скадовська Херсонської області Олександр Яковлєв розповів, що на території цієї громади переважна більшість аграріїв продовжує там перебувати.
«Бізнес покинути дуже складно. Навіть ті, які виїхали, намагаються управляти дистанційно. Але це також складнощі викликає. Окупаційна адміністрація там створила асоціацію якусь, якщо ти в неї входиш, все виконуєш, то у тебе більше можливостей потім з реалізацією товару і відповідно отримання якихось доходів. Знаю, що деякі фермери, які збирали цього року врожай, не хочуть здавати його по тих цінах, поклали поки в комору. Це з тих, хто не дуже підтримує окупаційний режим. Ті, хто йдуть на активну співпрацю, ті мають можливість продати і заробляють», – розповів він.
Є випадки, коли землю аграріїв, які виїхали, передають у власність іншим підприємцям, каже міський голова.
«В основному це колаборанти, але при підтримці місцевої влади. Тому що саме по собі це просто беззаконня. Під прикриттям якихось розпоряджень, чи наказів, такий перерозподіл відбувається», – додав Яковлєв.
Підтвердженої інформації про те, що до Скадовська заходять російські сільськогосподарські компанії, поки що немає, каже він. Зараз цим займаються переважно місцеві гравці, які лояльні до окупації.
Це основна схема – неможливість вільно продати свою продукцію за вільним цінами
«Головна схема – це відсутність вільного ринку. Тобто фермер виростив продукцію, він не може її здати, поїхати кудись вільно чи в Крим, чи ще кудись. Тому що є асоціація – організація, яку створила військова адміністрація і вона пропонує чітку ціну і ти мусиш по цій ціні здавати, якщо ти хочеш взагалі продавати свою продукцію. Це основна схема – неможливість вільно продати свою продукцію за вільним цінами», – наголосив Яковлєв.
«Ціни в 3-4 рази нижчі»
Голова Приазовської селищної ради Мелітопольського району Запорізької області Андрій Солопов розповів «Новинам Приазов’я», що до повномасштабного вторгнення у цьому регіоні була велика кількість сільгоспвиробників.
«Всіх виробників можна розділити умовно на три категорії. Хтось не погодився співпрацювати з окупаційною адміністрацією та виїхав за межі нашої громади на підконтрольну (владі України – ред.) територію або знаходиться за кордоном. Хтось під тиском вимушений був перереєструвати свої підприємства і залишився працювати на окупованій території. Ну а хтось радо зустрів окупантів і тепер, користуючись нагодою, і збільшує обсяги сільгоспвиробництва їх, і співпрацює активно, впроваджуючи всі стандарти роботи держави-агресорки», – зазначив Солопов.
Він каже, що так само як і на окупованій території Херсонщини, на захопленій частині Запорізької області фермери збувають свою продукцію за низькими цінами.
«Нам відомо, що на сьогодні існує на всій окупованій території єдиний державний закупник. Всі сільгосппідприємства мають реєструвати обсяги збіжжя в системі, по-моєму, вона називається «Зерно», для того, щоб відображати свої врожаї. І для того, щоб за більш-менш вищою ціною здавати, продавати продукцію.
Ціни різняться, але вони в 3-4 рази нижчі ніж ті, за якими могли наші сільгоспвиробники продавати свою продукцію у 2021 році й взагалі, коли там був контроль нашої держави на цій території», – зазначив Солопов.
«Військова техніка в ангарах»
Місцеві окупаційні чиновники чудово знають, хто з підприємців виїхав з ТОТ і чиї землі зараз пустують, каже голова громади. За його словами, такі землі визнаються безхазяйними, покинутими й розподіляються між тими, хто активно підтримує Росію.
Поки що в основному обробляються ці землі місцевими мешканцями
«Перерозподіляються між своїми. Можливо, за якимись умовами, тому що ті, хто перерозподіляє ці землі, вони також мають свій фінансовий інтерес в цьому. Поки що в основному обробляються ці землі місцевими мешканцями. Але щодо контролю над експортом, над вивозом зерна, там працює оператор ринку, який займається саме організацією логістики, встановлює ціни на це все і під контролем органів російської влади. Тобто ринку там немає», – зауважив він.
У підприємців також відбирають майно, на яке немає документації, додав Солопов. Це стосується як якось техніки дрібних фермерів, так і складських приміщень, на які не встигли оформити право власності до широкомасштабного вторгнення.
«Немає документів – забирають. Треба доводити, що це твоє збіжжя, що це ти його сюди поклав, маєш права на це. Є такі випадки, коли забирають складські приміщення під військову техніку. Навіть є такі випадки, що є склад, є продукція, яка в цьому складі, цікаве місце, великий ангар, забрали ключі, загнали техніку, прямо по зерну, по всій цій продукції господарства», – розповів Солопов.
«Російські агрохолдинги не заходять»
Депутат Херсонської обласної ради Сергій Хлань у коментарі «Новинам Приазов’я» зазначив, що уникнути перереєстрації майна, бізнесу, на окупованих територіях зараз вже неможливо.
«Ті, хто виїхав і не знаходяться на окупованій території, то їхні підприємства «націоналізували». Це означає, що від окупаційної влади приїхали на кожне з таких підприємств, переписали абсолютно всю техніку, ну і відповідно земельні масиви, які обробляли ці підприємства. Були випадки, коли на такі підприємства окупанти призначали свого директора і той директор продовжував працювати. Але здебільшого це робилося для того, щоб зібрати врожай, який був закладений власником цього підприємства, продати, а гроші поділити», – каже він.
За словами депутата, зараз на окупованій частині Херсонщини відбувається перерозподіл власності – тієї, чиї господарі відмовилися працювати за російським законодавством і не перереєстрували свій бізнес. Втім, російські агрохолдинги до регіону не заходять.
Тривають певні суперечки щодо великих підприємств
«У Генічеському районі один з втікачів з часів «Партії Регіонів» – Німетуллаєв (Керівник проросійської громадської організації «К’ирим бірлігі» Сейтумер Німетуллаєв )повернувся (з Криму – ред.) і намагався взяти під контроль одне велике підприємство. Але там є місцеві колаборанти, які намагалися взяти собі під контроль. Тобто там тривають певні суперечки щодо великих підприємств.
Таких відвертих російських компаній, які б зайшли й почали працювати, такого немає. Якісь російські структури намагаються взяти під контроль, а змушують працювати місцевих колаборантів, які сплачували їм просто данину. Тобто вони не хочуть сюди заходити повноцінно працювати, їм краще просто отримувати данину з тих, хто буде працювати на окупованій території», – розповів Хлань.
Наслідки руйнації ГЕС для агробізнесу
Внаслідок руйнування Каховської ГЕС і обміління водосховища виробництво сільськогосподарської продукції на Херсонщині зменшиться на дві третини, зауважив політик. Він каже, що через це зміниться структура вирощування культур. Приміром, про сою можна вже забути на Херсонщині, оскільки без зрошування її вирощувати неможливо, як і кукурудзи.
«Про тотальні пограбування фермерських господарств, які відбувалися на початку повномасштабного вторгнення, від цього окупанти відійшли. В них головна мета зараз – взагалі запустити будь-яке виробництво, в тому числі аграрне серед тих, хто погодився працювати й перереєструвався. І навіть ті дотації, які вони дають, вони вважають це стимулом для того, щоб запустити сільське господарство», – розповів Хлань.
Окупаційна влада намагається шукати якісь способи, щоби сільське господарство функціонувало в регіоні, додав депутат. Для цього активно бурять свердловини, наповнюють канали та звідти зрошують, дотаціями стимулюють місцевих аграріїв щось сіяти, реалізовувати аби отримувати хоч якийсь прибуток з цього, зазначив херсонський депутат.
- На світанку 6 червня стало відомо про руйнування греблі Каховської ГЕС. Україна звинувачує у підриві греблі Росію. Кремль називає руйнування греблі «навмисною диверсією» з боку Києва.
- Представники країн Заходу, коментуючи руйнування греблі, прямо не заявляли про те, що її підірвала Росія, проте все ж таки відзначали відповідальність Москви за те, що сталося – оскільки саме Росія здійснила повномасштабне вторгнення в Україну 24 лютого минулого року й окупувала частину Херсонської області (зокрема і Каховську ГЕС), перетворивши її на зону боїв.
- Причиною руйнування Каховської ГЕС, найімовірніше, став вибух у тунелі бетонної основи греблі, написало 16 червня американське видання New York Times, прямо вказуючи на те, що це зробила Росія.
- Руйнування ГЕС спричинило затоплення значних територій нижче за течією, обміління водосховища вище, нестачу питної води у регіоні.
Масштабна війна Росії проти України
24 лютого 2022 року Росія атакувала Україну на землі і в повітрі по всій довжині спільного кордону. Для вторгнення на Київщину із наміром захопити столицю була використана територія Білорусі. На півдні російська армія, зокрема, окупувала частину Запорізької та Херсонської областей, а на півночі – райони Сумщини та Чернігівщини.
Повномасштабне вторгнення президент РФ Володимир Путін називає «спеціальною операцією». Спочатку її метою визначали «демілітаризацію і денацифікацію», згодом – «захист Донбасу». А у вересні та на початку жовтня Росія здійснила спробу анексувати частково окуповані Запорізьку, Херсонську, Донецьку та Луганську області. Україна і Захід заявили, що ці дії незаконні. Генасамблея ООН 12 жовтня схвалила резолюцію, яка засуджує спробу анексії РФ окупованих територій України.
Російська влада заявляє, що армія не атакує цивільні об’єкти. При цьому російська авіація, ракетні війська, флот і артилерія щодня обстрілюють українські міста. Руйнуванням піддаються житлові будинки та об’єкти цивільної інфраструктури по всій території України.
На кінець жовтня Україна оцінювала втрати Росії у війні у понад 70 тисяч загиблих військових. У вересні Росія заявила, що її втрати менші від 6 тисяч загиблих. У червні президент Зеленський оцінив співвідношення втрат України і Росії як один до п’яти.
Не подолавши опір ЗСУ, вцілілі російські підрозділи на початку квітня вийшли з території Київської, Чернігівської і Сумської областей. А у вересні армія України внаслідок блискавичного контрнаступу звільнила майже усю окуповану до того частину Харківщини.
11 листопада українські Сили оборони витіснили російські сили з Херсона.
Після звільнення Київщини від російських військ у містах Буча, Ірпінь, Гостомель та селах області виявили факти масових убивств, катувань та зґвалтувань цивільних, зокрема дітей.
Українська влада заявила, що Росія чинить геноцид. Країни Заходу беруть участь у підтвердженні фактів масових убивств та розслідуванні. РФ відкидає звинувачення у скоєнні воєнних злочинів.
Пізніше факти катувань та убивств українських громадян почали відкриватися чи не у всіх населених пунктах, які були звільнені з-під російської окупації. Зокрема, на Чернігівщині, Харківщині, Херсонщині.
З вересня 2022 року запеклі бої російсько-української війни ідуть на сході і на півдні України.
6 червня 2023 року була повністю зруйнована гребля Каховського водосховища (перебувала під контролем російської армії із початку березня 2022 року, а у жовтні була замінована окупантами), що призвело до затоплення великої території, людських жертв, знищення сільгоспугідь, забруднення Дніпра і Чорного моря. Україна назвала це екоцидом.
ООН від початку повномасштабного вторгнення РФ підтвердила загибель в Україні 9 701 цивільного, йдеться у звіті за 25 вересня 2023 року. Реальна кількість жертв, вказують аналітики, є набагато більшою.
Усього із 24 лютого 2022 року по 24 вересня 2023 року ООН зафіксувала ще 27 449 жертв серед цивільного населення в Україні: окрім загиблих ще 17 748 поранених. Лише з початку вересня внаслідок російської агресії проти України в ООН зафіксували 554 жертви серед цивільних українських громадян.