«Гірше за націоналізацію»: Кремль карає російських олігархів за успішні атаки ЗСУ
Наприкінці серпня ЗСУ почали атакувати на території Росії найбільші хаби OZON: Міністерство оборони України заявило, що після атак на склади Wildberries «прийшла черга» другого за величиною російського маркетплейсу. Усього за три доби українські військові вивели з ладу роботу – понад 6% усіх складських площ компанії OZON (233 тисячі кв. м), є загиблі. На цьому тлі з’явився указ очільника РФ Володимира Путіна про передачу у «тимчасове управління» компаній, які зазнали атак. Чим це загрожує власникам компаній і самому Кремлю? Ситуацію аналізує телевізійна та онлайн-мережа «Настоящее время» , створена Радіо Свобода для російськомовної аудиторії.
Wildberries після серії подібних атак перебуває у складній ситуації: до середини серпня маркетплейс втратив близько 31% усіх своїх складських площ (загалом 1,72 млн кв. м). Компанії, можливо, доведеться звернутися по допомогу до держави після ударів ЗСУ: збитки від ударів оцінюють у 878 млрд рублів, що порівнянно з доходами російського бюджету від нафти й газу у квітні (855,6 млрд), які виявилися вищими за звичайні через стрибок цін на тлі війни в Ірані. А кількість загиблих під час атак досі невідома.
На цьому тлі Володимир Путін підписав указ «Про заходи щодо забезпечення безпеки об’єктів критичної інфраструктури Російської Федерації», який дозволяє передавати об’єкти критичної інфраструктури у «тимчасове управління» Росмайну, якщо власник об’єктів не забезпечує їхньої «належної безпеки», зокрема від атак безпілотників.
До «критичної інфраструктури» указ відносить електростанції, включно з АЕС, заводи, вежі та мережі зв’язку, водоканали й тепломережі, дороги та аеропорти, склади й логістичні центри, небезпечні виробництва та інші об’єкти, важливі для безпеки й економіки країни, зокрема «транспортно-логістичні комплекси» – тобто хаби маркетплейсів.
Наступного дня після підписання документа стало відомо про п’ятьох загиблих після вибуху на Амурському газохімічному комплексі (АГХК), виробництво на якому Путін збирався урочисто відкрити. При цьому очільник РФ вже почав уникати поїздок до регіонів у європейській частині Росії, куди регулярно долітають українські дрони.
Одразу після указу перший віцепрем’єр Денис Мантуров поспішив запевнити, що закон не передбачає початку націоналізації промисловості. Але експерти, з якими поговорило «Настоящее время», впевнені у протилежному. Вони також розповіли, чим новий закон загрожує як бізнесу, так і самій владі.
«Де-юре відповідальність на вас, а всі бенефіти отримує хтось інший»
«Тимчасове управління» влаштоване так: формально не відбувається зміни власника – просто тимчасовий керуючий або тимчасова адміністрація отримує повний фінансовий контроль за діяльністю компанії та може ухвалювати рішення про фінансування, про зміну керуючих, менеджменту, – пояснює експертка «Трансперенсі Інтернешнл – Росія» Наталія Мухіна.
«Ухвалювати всі господарські рішення. По суті, це розпорядження майном», – каже співрозмовниця «Настоящего времени».
Вона звертає увагу на те, як в указі Путіна описані об’єкти критичної інфраструктури: це заводи, електростанції, логістичні об’єкти, вузли зв’язку, аеропорти та приватні котельні. «Поки незалежні економісти сходяться на тому, що держава тепер просто може взяти під своє управління будь-який ваш актив і отримувати з нього дохід – поки їй це цікаво», – зазначає Мухіна.
Своєю чергою директор проєкту Re-Russia Кирило Рогов висловив упевненість, що указ «є яскравим прикладом високого державного безумства». «Сенс у тому, що якщо ваш об’єкт розбомбили українські дрони, то винен у цьому не Путін, який розпочав цю війну й не бажає її припиняти, а ви самі», – резюмує експерт.
Економічне видання Bell пише, що цей захід – пролог до подальших змін. І попереджає, кому готуватися першими: «Формально це не націоналізація: право власності залишається у власника. Але досвід застосування схожого механізму до іноземних компаній показує, що тимчасове управління в Росії найчастіше стає першим етапом зміни власника. Тепер цей інструмент офіційно поширений і на російський бізнес, а першими кандидатами виглядають маркетплейси, чиї склади горять уже понад місяць».
Тимчасово управляти цим має Росмайно, але держава може обрати й іншого кандидата – зокрема прямого конкурента бізнесмена, чий завод або аеропорт обстріляли, підкреслює Мухіна: «Ми не розуміємо, як ухвалюються рішення, які саме підприємства відбираються, і всі приватні підприємства, що залишилися, зараз перебувають під великою загрозою».
«Якщо приватний власник не зміг, як слід захистити свій НПЗ від дронів і ракет або не відновив його в якісь розумні строки, на допомогу прийде держава. Тільки згідно з указом, заберуть в управління не лише підбитий завод або склад, а все майно, яке належить власнику: це і нерухомість, і цінні папери, частки в компаніях тощо, – говорить Мухіна. – Коли Мантуров каже про те, що це не націоналізація, ми розуміємо, що де-факто це буде інструментом націоналізації. Хочу нагадати: це не перший такий досвід запровадження тимчасових керуючих: ця норма вже була відпрацьована і вона вже діє за законом №302 у частині активів, які раніше перебували у власності «недружніх держав».
За словами економічної оглядачки видання «Мост» Тетяни Рибакової, новий указ Путіна – «навіть гірший, ніж націоналізація», «тому що коли націоналізація – це у вас забрали актив і все, а тут де-юре актив – ваш, відповідальність продовжує залишатися на вас, а всі бенефіти може отримати хтось інший».
«Якщо брати той самий OZON, то, згідно з цим указом, виходить, що, наприклад, у того ж [Володимира] Євтушенкова можна забрати всю його АФК «Система», не лише OZON», – пояснює «Настоящему времени» Рибакова. – По-друге, визначення об’єктів критичної інфраструктури настільки широке в указі, що під нього підходить що завгодно, включно з приватною котельнею, аеропортами, автотранспортними підприємствами тощо».
Розкол у путінських елітах і ризики мілітаризації приватного бізнесу
Політолог Дмитро Орєшкін у бесіді з НВ зазначає: рішення влади демонструє готовність продовжувати війну сталінськими методами підпорядкування промисловості.
«Це відображає розкол у путінських елітах щодо того, яким способом воювати. Не щодо війни – проти війни чи за війну, а щодо того, як її вести. Це символізує те, що війна зі «СВО» («Спеціальна військова операція» – так у Росії називають масштабну війну проти України – ред.) перетворюється на тотальну державну війну за радянським сталінським зразком. Типовий приклад самообману, який виростає з уявлення про те, що Радянський Союз був великим і могутнім, і ми повинні повторити його досвід. Але при цьому забувається, чим Радянський Союз закінчився», – говорить Орєшкін.
При цьому влада навряд чи прорахувала ризики для економіки, додає Рибакова: «Передусім – до побачення, інвестиції, бізнес реально вкладати інвестиції точно не буде: навіщо вкладати гроші, навіщо модернізувати, розширювати те, що в тебе будь-якої миті можуть відібрати?».
«У Кремлі пояснили, що новий указ президента Росії покликаний посилити захист підприємств від дронів, адже часто їхні власники, цитуючи Дмитра Пєскова, не приділяють цьому належної уваги. Чому ці підприємства не захистила держава, яка розпочала війну, у Пєскова не запитали», – зазначає Орєшкін.
Із цього випливає не найочевидніший, але цілком реальний для Кремля ризик, продовжує Рибакова, – виникнення нових приватних військових компаній.
«Великі компанії обзаводитимуться важким озброєнням, витрачатимуть на нього гроші. Дрібні компанії заведуть собі ті самі автомати, антидронові рушниці, – прогнозує експертка. – У країні виникне маса приватних армій, які, у разі чого, цілком можуть під’їхати хоч до Кремля, хоч до резиденції Путіна і, поводячи дулами цих зенітних гармат, запитати: «Скільки-скільки нам ще треба платити за те, що взагалі-то має виконувати держава?»